Синусити – Інформація – медичний портал Челябінська
Med74.RU зобов’язується зберігати всю надану інформацію конфіденційно і не розголошувати її третім особам. Після реєстрації як користувача, в будь-який час Ви зможете отримати єдину дисконтну карту Med74.RU, що дає право на отримання знижок в лікувальних установах Челябінська. Для цього достатньо буде пройти за посиланням “ Отримати дисконтну карту ” в блоціреєстрації / авторизації.
Синусити
Синусити – запальні захворювання навколоносових (придаткових) пазух, пов’язані з інфекцією або алергічними реакціями.
Частота – 10% населення. Найчастіше відбувається ураження осередків гратчастої кістки, потім – верхньощелепної, лобової і, нарешті, клиноподібної пазух.
Для гострих синуситів характерна монокультура: бактеріальна інфекція (пневмококи, стрептококи, стафілококи, тільки у 13% хворих), вірусна інфекція (вірус грипу, парагрипу, аденовіруси)
Для хронічних синуситів характерна змішана мікрофлора: частіше стафілокок, синьогнійна паличка, протей, кишкова паличка, грибкова інфекція (роду Aspergillus, Penicillmum, Candida )
Гострий етмоїдит. Симптоматика мало відрізняється від гострого гаймориту. Додатково відзначають біль в області кореня носа і очниці
Гострий фронтит – головний біль в області лоба, особливо інтенсивна вранці (внаслідок ускладнення відтоку з пазухи при горизонтальному положенні хворого)
Клінічна картина хронічних синуситів поза загостренням менш виражена, ніж при гострих
Частіше, ніж при інших формах, спостерігають набряклість м’яких тканин обличчя, а іноді і свищі. Вони протікають зазвичай як моносінусіти, частіше вражається верхньощелепна пазуха.
Гіперемія слизової оболонки носа, найбільш виражена в середньому носовому ході. З-під середньої носової раковини стікає гнійне відокремлюване
Гострий етмоїдит. Гнійне відокремлюване зазвичай виявляють у середньому і верхньому носових ходах (тому уражаються всі групи клітин гратчастої кістки). Хвороблива пальпація області ската носа у внутрішнього кута ока
Гострий фронтит – характерні виражені зміни в області переднього кінця середньої носової раковини. Слизова оболонка в цій галузі гіперемована, набрякла. Локалізація скупчень гною в передніх відділах середнього носового ходу. Хвороблива пальпація передній і особливо нижньої стінок пазухи
Гострий сфеноїдит – при передній риноскопії після анемізації слизової оболонки видно смужка гною в самих задніх відділах верхньої носового ходу. Задні відділи порожнини носа гипереміровані, набряклі. При задній риноскопії – скупчення гною в зведенні носоглотки.
Рентгенографія пазух – скупчення рідини, рівень рідини, потовщення слизової оболонки в уражених синусах.
Антибіотикотерапія (наприклад, бензилпеніциліну натрієва сіль по 500 000 ОД 4-6р/сут, цепорін [цефалоридин] по 500000 ОД 4 р / добу) протягом 7-10 днів.
Сульфаніламідні препарати (наприклад, сульфадиметоксин в перший день 2 г, потім по 1 г / доб, бісептол [котрімоксазол] по 1 таблетці 3 р / добу після їжі).
Судинозвужувальні краплі в ніс, наприклад, 0,05-0,1% розчини нафтизину або галазолина (ксилометазолін); закопування виробляють в положенні пацієнта на боці. Судинозвужувальний ефект поступово зменшується, тому після 5-7 днів застосування рекомендований перерву на кілька днів. Препарати протипоказані при артеріальній гіпертензії, тахікардії, вираженому атеросклерозі.
Фізіотерапія (при хорошому відтік з пазухи), наприклад, мікрохвильова терапія (апарат ЛУЧ-2), струми УВЧ, лампа-солюкс.
В амбулаторних умовах при гострих гайморитах доцільно провести пунAцію пазухи з подальшими промиваннями її розчином фурациліну (1:5 000), йодинол, 0,9% р-ром NaCl і введенням в неї антибактеріальних засобів, наприклад бензилпеніциліну натрію (2 млн ОД), 1% р-ра диоксидина (призначають тільки дорослим, перед початком застосування проводять пробу на переносимість, протипоказаний при вагітності), 20% р-ра альбуциду.
При вираженому набряку одночасно в пазуху вводять 1-2 мл суспензії гідрокортизону, 1% р-р димедролу.
При гострому фронтит, етмоїдит або сфеноїдиті і відсутності ефекту від консервативної терапії показана госпіталізація для проведення пункцій або зондування цих пазух.
При стафілококової ураженні Антіб-тікотерапія не завжди ефективна. Застосовують проти-філококковую плазму (250 мл 2 р / тиждень), стафілококовий у-глобулін (по 1 ампулі через день, всього 5 ін’єкцій)
При грибкових синуситах і поза загострення – сульфаніламідні препарати, протигрибкові препарати, наприклад, ністатин 3-4 млн ОД / добу або леворин 2 млн ОД / добу протягом 4 тижнів
Дренування верхньощелепної пазухи виконують за допомогою пункції – при цьому або в поліетиленову трубку попередньо вводять голку Куликівського, або після пункції через голку в пазухи проводять трубку меншого розміру. Аналогічним чином вводять дренаж в будь-яку пазуху. Для здійснення дренування лобової і клиноподібної пазух через природні отвори доцільно використовувати зонд-провідник, на який надягають трубку. Після проведення зондування трубку залишають, а зонд видаляють. Зовнішній кінець трубки прикріплюють лейкопластиром до шкіри. У пазухи через дренаж вводять антибактеріальні засоби з урахуванням чутливості до них флори
Для розрідження гною в пазуху можна одночасно ввести ферменти (хімо-трипсин 25 мг або хімопсін 25 мг)
При алергічних синуситах в пазуху вводять суспензію гідрокортизону (2-3 мл) або антигістамінні засоби
При грибкових синуситах в пазуху вводять леворина натрієву сіль або ністатин з розрахунку 10000ЕД на 1 мл 0,9% розчину NaCl, pp хінозолу 1:1 000 або амфотерицин В.
Фізіотерапія : мікрохвилі, грязелікування (протипоказано при загостренні синуситів). Фізіотерапія протипоказана при гіперпластичних, поліпозних, кістозних синуситах.
Хірургічне лікування – при поліпозних, змішаних формах, а також при неефективності консервативного лікування ексудативних форм
Радикальні операції на пазухах з метою санування їх прийом накладення штучного соустья з носовою ходом (при гайморитах – методики по Калдвелл-Люку, Длікеру-Іванову, при фронтитах-по Кілліаном)
Прогноз: при гострому синуситі сприятливий при своєчасному лікуванні і профілактиці ускладнень, при хронічному може бути сприятливим, якщо елімінувати алерген і забезпечити хороший дренаж.
Захворюваність гострим і хронічним синуситом збільшується в пізньому дитячому віці
Наявність хронічного синуситу вказує на необхідність з’ясування причини, що лежить в основі захворювання (деформація носа, інфекція, аденоїди)