Непрохідність кишечника – причини можуть бути різними

Непрохідність кишечника – причини можуть бути різними 30 травня 2010

Кишкова непрохідність – закупорка тонкої кишки або товстої кишки, що запобігає просування їжі і рідин по травному каналу. Кишкову непрохідність можуть викликати різні чинники – зокрема фіброзні зміни в стінках кишечника (формування спайок), грижа, пухлини.

Кишкова непрохідність супроводжується рядом доситьнеприємних ознак і симптомів, у тому числі болем і здуттям живота, нудотою, блювотою. При відсутності належного лікування кишкова непрохідність може привести до відмирання окремих ущемлених частин кишечника. Некроз тканин, в свою чергу, викликає прорив кишечника, гостру інфекцію і, в особливо серйозних випадках, може привести до летального результату. На щастя, при своєчасному медичному втручанні, непрохідність кишечника добре піддається лікуванню.

Оскільки відсутність належного лікування кишкової непрохідності може привести до серйозних ускладнень, небезпечним для здоров’я, відразу ж після появи перших ознак і симптомів кишкової непрохідності необхідно звернутися до лікаря.

Причиною кишкової непрохідності можуть стати самі різні чинники. Найчастіше до кишкової непрохідності призводить механічна закупорка – коли, наприклад, грижа або пухлина блокують кишечник. Крім того, кишкова непрохідність може стати результатом порушення роботи травної системи. Такий вид кишкової непрохідності називають паралітичної, або функціональної кишкової непрохідності.

У число найбільш поширених причин механічної кишкової непрохідності входять:

Кишкові спайки – фіброзні зміни в тканинах черевної порожнини, які часто утворюються після операції на органах тазової області або черевної порожнини

Грижі – виходження (випинання) частини кишечника через вроджене або придбане отвір

Запальні захворювання сечового міхура (наприклад, гранулематозная хвороба, або хвороба Крона)

Інтуссусцепція (інвагінація кишечника) – ділянка кишки впроваджується зазвичай в нижележащий ділянку, викликаючи закупорку

Механічна непрохідність набагато рідше спостерігається в товстій кишці в порівнянні з тонкою кишкою. У число найбільш поширених причин механічної непрохідності товстої кишки входять:

Дивертикуліт – запалення дивертикула (невеликого мешковидного випинання в стінках травного тракту)

Звуження товстої кишки, викликане запаленням і утворенням шрамів (стриктура товстої кишки)

Хоча паралітична непрохідність кишечника може супроводжуватися характерними ознаками і симптомами кишкової непрохідності, строго кажучи, цей стан не викликає безпосередній (механічної) закупорки кишечника. У разі паралітичної кишкової непрохідності кишечник не функціонує нормально через мускульних або нервових пошкоджень. Скорочення кишки зменшуються або припиняються зовсім, що ускладнює просування їжі і рідин по травному каналу.

Паралітична непрохідність може спостерігатися в будь-якому відділі кишечника. До основних причин такого стану відносяться:

При відсутності необхідного лікування непрохідність кишечника може викликати серйозні, загрозливі здоров’ю і навіть життю людини ускладнення, в тому числі:

Відмирання ураженої ділянки кишечника. Кишкова непрохідність може відрізати приплив крові до ураженої ділянки кишечника, а відсутність припливу крові викликає відмирання стінок кишечника. Некроз тканин, в свою чергу, може привести до прориву стінок кишечника і подальшої інфекції.

Інфекція черевної порожнини (перитоніт) – небезпечне для життя людини стан, що вимагає негайної медичної допомоги та хірургічного втручання.

Безпосередній огляд. Обговорення історії хвороби, симптомів, фізикальне обстеження на предмет здуття або виступів в черевній порожнині.

Рентгенографія. Для підтвердження діагнозу кишкової непрохідності в звичайних випадках рекомендується рентгенографія черевної порожнини або комп’ютерна томографія. Ці методи допомагають визначити характер непрохідності, відрізнити механічну кишкову непрохідність від функціональної, визначити ступінь ураження кишечника (повне воно чи часткове).

Лікування кишкової непрохідності передбачає обов’язкову госпіталізацію. Для стабілізації стану пацієнта можуть застосовуватися такі заходи:

Установка назогастрального зонда через ніс в живіт для відводу повітря і рідин (при здутті живота)

При часткової механічної кишкової непрохідності, коли частина рідин і їжі вільно пересувається по травному каналу, додаткові заходи лікування після стабілізації стану пацієнта в лікарні можуть не знадобитися. Лікар може рекомендувати спеціальну нізковолокністую дієту на основі харчових продуктів, не утруднюють травлення. Якщо часткова закупорка кишечника не зникає самостійно через якийсь час, для відновлення нормальної роботи кишечника може знадобитися хірургічне втручання.

Повна механічна кишкова непрохідність передбачає неможливість пересування їжі і рідин по травному каналу. В цьому випадку для усунення непрохідності потрібна операція. Процедура залежить від причини кишкової непрохідності та розташування ураженої частини кишечника. Зазвичай операція передбачає видалення закупорки і відмерлих ділянок кишечника.

Часто паралітична (функціональна) непрохідність кишечника – тимчасовий стан, симптоми якого зникають самостійно через якийсь час. Якщо ж стан не поліпшується протягом декількох днів, лікар може прописати ряд медичних препаратів, що стимулюють скорочення м’язів і тим самим сприяють просуванню їжі і рідин по травному каналу.

Статті по темі

_0.3MB/0.00321 sec