Поліпи кишечника – загальна інформація

Поліпи кишечника – це пухлиноподібні нарости доброякісного характеру, що кріпляться на стінці кишечника і звисають у його просвіт.

Кишечник має форму трубки, довжина якої в середньому 8 – 9 метрів, трубка ця багато разів згорнута петлями. Кишечник прийнято розділяти на товсту і тонку кишку. Внутрішня стінка кишечника покрита слизовоюоболонкою, на якій і кріпляться поліпи. Найчастіше такі нарости з’являються внаслідок запального процесу слизової кишечника.

На вид поліпи кишечника нагадують гриби або суцвіття цвітної капусти. Можуть кріпитися до слизової довгою тонкою ніжкою, а можуть і не мати її, кріпися широкою основою. Найчастіше поліпи кишечнику утворюються на товстій кишці або на одному з її відділів – прямій кишці. Розглянемо ці найбільш поширені випадки окремо.

У нормі клітини слизової оболонки товстої кишки регулярно оновлюються. У разі порушення цього процесу з’являються локальні нарости – поліпи. Схильність до такого порушення, як правило, переходить у спадок.

Крім спадкового чинника, виникненню і розвитку поліпів сприяє регулярне вживання жирної тваринної їжі, а також запори. Тваринні білки і жири викликають в кишечнику виділення канцерогенів, які порушують процес оновлення клітин слизової кишки. А запори збільшують час впливу таких канцерогенних речовин.

Симптоми

Часто поліпи не турбують хворого, тому їх наявність зазвичай виявляється в результаті профілактичного огляду. Іноді можуть проявлятися кровотечею із прямої кишки. Функція кишечника не порушена. Але якщо поліп розвинувся до великих розмірів – можливі запори. Ворсинчасті пухлини можуть супроводжуватися рясними слизовими виділеннями з прямої кишки.

Наслідки

При тривалому існуванні поліпи здатні трансформуватися в злоякісні утворення, а це – рак товстої кишки (колоректальний рак). Найбільша вірогідність переродження в злоякісну пухлину у ворсинчастий поліпів. Більше половини таких поліпів трансформуються в ракові пухлини.

Методи лікування та можливі ускладнення

Ефективних консервативних методів лікування поліпів товстої кишки в даний час немає. Лише видалення поліпів хірургічним або ендоскопічним шляхом може гарантувати успіх лікування. Всі методи видалення таких наростів застосовуються після спеціальної підготовки кишки очисними і проносними клізмами.

Ускладнення

• Перфорація стінки товстої кишки – може з’явитися під час операції або через якийсь час через глибокого опіку стінки. В такому разі проводять ушивання дефекту.

Поліпи прямої кишки

Пряма кишка являє собою завершальний відділ товстої кишки і розташовується в нижній частині таза. Довжина прямої кишки близько 16 см. Саме в ній відбувається накопичення калових мас.

Поліпи прямої кишки (анальні поліпи) майже ніколи не розвиваються на здоровій тканині слизової оболонки. Зазвичай таким поліпів передують різні запальні процеси: коліт, черевний тиф, ентерит, дизентерія. Дизентерія є гострим інфекційним захворюванням кишечника. Поліпи прямої кишки можуть розвинутися також на тлі регулярних запорів або дискінезії кишечника.

Анальні поліпи можуть утворитися і в дитячому віці, причому без будь-яких явних на те причин. У такому випадку говорять про генетичну схильність.

Симптоми

Наявність кров’яних або слизових згустків в калі, безрезультативні позиви до випорожнення кишечника, відчуття неповного звільнення прямої кишки після дефекації. Поліп великого розміру може випасти з анального отвору.

Наслідки

Методи лікування та можливі ускладнення

Якщо поліпи невеликі, і їх небагато – їх січуть скальпелем при відповідному знеболюванні. Пряму кишку при цьому розширюють спеціальним приладом – ректальним дзеркалом. Цей метод досить простий, але часто не дозволяє видалити поліп разом з ніжкою. А з залишків ніжки зазвичай виростає новий поліп. Крім того, поліпи, розташовані високо, скальпелем дістати важко. У цих випадках застосовують ендоскопічне видалення поліпів. У пряму кишку вводять проктоскоп (інструмент маленького діаметру з підсвічуванням і відеокамерою), через який і здійснюється висічення поліпа. Зрізаний таким чином поліп відправляють на гістологічне дослідження, де встановлюють характер освіти.

Поліп цервікального каналу

Поліп цервікального каналу є одним з найпоширеніших доброякісних утворень в гінекології. Поліпи становлять 20 – 25% від усіх доброякісних уражень шийки матки. У більшості випадків поліпи слизової оболонки цервікального каналу були виявлені при наявності інших гінекологічних хвороб. Що ж являють собою поліпи і що таке цервікальний канал?

Цервікальний називається канал, розташований в шийці матки і з’єднує піхву з маткової порожниною. Зсередини стінки цервікального каналу покриті слизовою оболонкою. На цій самій оболонці і виникають пухлиноподібні утворення, що ростуть із стінки каналу в просвіт. Такі утворення називають поліпами. Потрібно зазначити, що поліпи є доброякісними новоутвореннями.

Причини утворення поліпів у цервікальному каналі можуть бути різними: гормональні порушення, механічні травми, але найчастіше це хронічні запальні процеси слизової оболонки каналу.

Симптоми

Основним симптомом є маткова кровотеча, що виникає при виразці поліпів цервікального каналу. Виділення після статевого акту зазвичай кров’янисті. Часто такі поліпи супроводжуються безпліддям. Однак безплідність викликано не самими поліпами, а тими ж причинами, за якими ці поліпи й утворилися.

Наслідки

Самі по собі такі утворення не є небезпечними, проте, якщо запустити лікування поліпів, можна зіткнутися з цілим рядом неприємних наслідків.

• Найважче наслідок – це можливість поліпів переходити в злоякісні пухлини.

Методи лікування та можливі ускладнення

Лікування поліпів цервікального каналу найчастіше зводиться до їх видалення. Таке видалення здійснюється шляхом вискоблювання слизової оболонки каналу. Однак така операція проводиться не відразу – перед нею, як правило, потрібно повністю вилікувати всі існуючі у жінки інфекції, щоб при операції така інфекція не потрапила в ранку після видалення поліпа. Також для більшої безпеки після видалення поліпа застосовуються методи кріохірургії. Місце прикріплення вже віддаленого поліпа припікають рідким азотом.

Іноді при лікуванні поліпів вдаються до такого народному засобу, як чистотіл. У таких випадках настій чистотілу використовують для спринцювань. Проте, враховуючи достатньо серйозні наслідки захворювання, слід пам’ятати, що самолікування поліпів цервікального каналу виключено!

Статті про гастроентерології