Себорея, лікування себореї

Себорея

Себорея – шкірне захворювання, при якому відбуваються збої в роботі сальних залоз через функціональних нейрогенних порушень, що призводять до появи прищів, екземи, себорейного дерматиту і т.д.

Найбільш часто себореєю страждають молоді люди 12 – 24 років. Порушення функціональної діяльності ендокринної (підвищення рівня андрогенів і зниження естрогенів)та нервової систем (вегетативна дистонія), що відбуваються в період статевого дозрівання, призводять до порушення в роботі сальних залоз. Як правило, починається посилене виділення шкірного сала зі зміненим хімічним складом, тобто з підвищеним вмістом вільних вищих кислот і холестерину і з пониженим вмістом вільних нижчих кислот, що занчітельно знижує протимікробні властивості шкіри, а значить, створюються сприятливі умови для розвитку інфекції.

Себорея клінічна картина

Залежно від типу шкіри розрізняють два основні різновиди захворювання – жирну й суху себорею.

При жирній себореї надлишкове виділення сала на поверхню викликає склеювання ороговілих клітин шкіри, у результаті чого утворюються жовтуваті скориночки.

При сухій – пори не такі розширені, саловиділення менш виражено, що призводить до рясного лущення шкіри. Ці відмінності, однак, не позначаються на лікуванні. Жирна себорея і суха себорея вимагають однакового терапевтичного впливу.

Поштовхом для розвитку захворювання можуть послужити ендокринні порушення, захворювання травних органів, а також паразитує на продукції сальних залоз грибок. Поєднання цих причин, зниження імунітету, неправильний догляд і активне використання укладальних пристроїв та фіксують зачіску засобів є збільшують факторами при розвитку захворювання.

Перебіг захворювання може бути посилений:

Спровокувати загострення може прийом гострої або солоної їжі, надмірне захоплення солодким (особливо шоколадом), недотримання правил особистої гігієни (сильне забруднення шкіри).

Бувають також себорейний дерматит, екзема:

При себорейної екземі на волосистій частині голови з’являються червонуваті плями і висівкоподібний лусочки. Цей процес може переходити і на інші ділянки тіла, де є велика кількість сальних залоз – тоді прояви себорейної екземи можна виявити за вухами, на Т-зоні обличчя, грудей, спині, рідше – на згинах рук і ніг.

Себорейний дерматит характеризується запаленим станом ділянок шкіри з підвищеним салоотделением. З часом при захворюванні роговий шар потовщується, що може привести до погіршення постачання клітин киснем і уповільнити обмінні процеси і ускладнити тим самим лікування. Себорейний дерматит, як наслідок, волосся истончает, робить їх слабкими і ламкими, призводить до їх посиленого випадання.

Лікування себореї

Лікування себореї необхідно проводити під контролем лікаря-дерматолога. Тільки з’ясування причини заболеваванія і виявлення сопотствующіх хвороб (можливо знадобляться консультації та інших спеціалістів), дасть можливість призначити ефективну терапію.

Профілактика

Профілактика себореї полягає в ретельному дотриманні правил особистої гігієни. Для осіб, схильних до себореї, рекомендуються регулярні обтирання шкіри обличчя спиртовими та водними розчинами дезінфікуючих речовин, прийом вітамінів (особливо А), ультрафіолетові опромінення, загартовування організму, лікування наявних захворювань шлунково-кишкового тракту і вогнищ хронічної інфекції, попередження побутових і виробничих забруднень шкіри .

_0.3MB/0.00490 sec