Лікування запальних захворювань кишечника народними засобами

Запальні захворювання тонкого кишечника (ентерити), товстого кишечника (коліти), того й іншого одночасно (ентероколіти) можуть виникати в будь-якому віці (частіше у дітей і людей похилого віку) , мають гострий та хронічний перебіг і різні причини.

Причини гострихзапальних процесів – харчові токсикоінфекції, зумовлені вживанням недоброякісної та зараженої патогенними мікробами (сальмонелами, стафілококами, шигеллами, деякими анаеробами та ін) їжі, порушеннями елементарної санітарії (брудні руки і посуд, некип’ячене молоко, сира вода, немиті овочі та фрукти і т. п.). Гострі ентерити можуть супроводжувати деякі інфекції – грип, пневмонію, вірусні катари верхніх дихальних шляхів, ангіну та ін Нерідкі сьогодні і токсичні ентерити і ентероколіти, зумовлені наявністю в їжі або воді нітратів, пестицидів, важких металів та інших промислових отрут. < / p>

Симптоматика ентеритів і ентероколітів загальновідома: несильні розлиті болі в животі, бурчання і переливання в кишечнику, частий рідкий стілець (зазвичай 4-5 разів на добу при ентериті, 10-15 разів і більше – приколіть і ентероколіті), слабкість, підвищення температури-прі токсикоінфекціях можуть бути значними. Основний симптом – пронос, хоча при «чистому» ентериті стілець іноді звичайної регулярності, але мало оформлений і з ознаками неперетравленої їжі. При залученні в процес шлунка (гастроентерит, гастроентероколіт) – нудота, відрижка, блювота і інші симптоми. Гострий ентероколіт у маленьких дітей та літніх людей може відразу і швидко приймати важкий перебіг (особливо при токсикоінфекції) з зневодненням, втратою електролітів, потьмаренням свідомості, серцево-судинною недостатністю. Термінове звернення до лікаря і інтенсивне лікарняне лікування є обов’язковими. Спроба лікувати тільки понос – небезпечна.

Таким чином, на частку амбулаторного, домашнього лікування припадають випадки гострих ентеритів і ентероколітів при їх нетяжким сприятливого перебігу. За допомогою дієти (голодна в перші 1-2 дні, потім щадна) і фітотерапевтичних засобів з хворобою зазвичай вдається повністю впоратися за 2-3 дня. Якщо за цей строк лікування не настало, необхідно звернення до лікаря, так як за банальним розладом шлунка можуть ховатися дизентерія та інші кишкові інфекції, які нерідко рецидивують і набувають хронічний перебіг, створюючи небезпеку зараження для оточуючих (всі заходи санітарії повинні витримуватися з самого початку незалежно від перебігу хвороби).

Як протівопоносним і помірних протизапальних засобів на самому початку хвороби (пронос є домінуючим симптомом) можуть використовуватися настої, напари або відвари окремих рослин, особливо якщо немає під рукою компонентів для складання раціональних зборів:

– відвар кореня алтея (аптечна заготовка; 10 г на 1 л води, варити 10 хв, відразу додати 10 г кореня живокосту, настоювати в теплі 20 хв) пити теплим по півсклянки 4 рази на день ;

– відвар кореня полину (30 г на півлітра пива, варити 5 хв) приймають по півсклянки теплим 4 рази на день;

– напар кореня перстачу прямостоячого (20 г на 1 л окропу, настоювати в термосі 40-60 хв) приймають гарячим по 1/2 склянки 3 рази на день;

– напар трави медунки (40 г на 1 л окропу, настоювати в термосі 20 хв) приймають гарячим по 1/2 склянки 4 рази на день;

– напар квітів пижма (20 г на 1 л окропу, настоювати в термосі ніч) приймають гарячим по 1/3 склянки 3 рази на день;

– напар листя ожини (20 г на 1 л окропу, настоювати 30 хв) приймають по 1/2 склянки 3 рази на день;

– напар плодів черемхи (1 ст. ложка на склянку окропу, настоювати в термосі 2 год або варити 5 хв) приймають по 1/2 склянки 3 рази на день;

– рідкий кисіль з плодів чорниці або напар плодів (1 ст. ложка на стакан) п’ють по 1 склянці 4-5 разів на день.

Основна дія перерахованих рослин – в’язке (найбільш сильний – у кори дуба), деяким з них притаманний помірний протимікробний ефект. Якщо протягом 1 – 1,5 доби. не намітилося різке ослаблення симптоматики ентероколіту, в тому числі проносу, показано застосування хіміотерапевтичних препаратів (вони перераховані вище і призначаються лікарем) і більш активних комбінацій лікарських рослин, включаючи трави з вираженим протимікробну дію.

2 ст. ложки збору залити 2 склянками окропу, варити на водяній бані 10 хв, настоювати в теплі 2 ч. Приймати по півсклянки 3-4 рази на день за 20 хв до їди.

5 ст. ложок збору (45 г) залити 1 л води, настоювати ніч, варити на водяній бані 10 хв. Приймати по півсклянки вранці натщесерце і ще 4 рази на день через годину після їжі.

1 ст. ложку збору залити склянкою окропу, настоювати в термосі 30 хв. Приймати по 1/4-1/3 склянки 3-4 рази на день до їди.

2 ст. ложки збору залити склянкою окропу, настоювати в термосі ніч. Приймати по 1/4 склянки вранці натщесерце і ще 3-4 рази на день.

1 ст. ложку збору залити склянкою крутого окропу, настоювати в термосі 3 ч. Приймати по 1/4 склянки 3-4 рази на день до їди.

2 ст. ложки плодів залити склянкою крутого окропу, остудити. Приймати по 1/4 склянки вранці натщесерце і ще 4-5 разів на день до їди.

1 ст. ложку збору залити склянкою окропу, настоювати в термосі ніч. Приймати по 1-2 ст. ложки 5-б разів на день до їди.

При гострому виразковому ентероколіті і кривавому проносі (звернення до лікаря абсолютно необхідно) вважаються найбільш ефективними збори № № 2, 5. Виходячи гострого ентериту, ентероколіту і гастроентериту залежать від причини хвороби, але зазвичай сприятливі, і процес дозволяється за кілька днів. При млявому лікуванні, ігноруванні дієти і протимікробних препаратів (коли вони безумовно показані) гострий процес зовні кілька затихає, але може рецидивувати і переходити в хронічну форму.

Причини хронічних ентеритів, колітів та ентероколітів часто ті ж, що і гострих, але діють вони на організм багаторазово, викликаючи все більше тривалі порушення функцій і структури слизової.

Фітотерапія хронічних запальних захворювань кишечника в період загострення проводиться фактично тими ж засобами, що і гострих процесів. Після зняття загострення (зазвичай це вимагає від кількох днів до 2 тижнів.) Фітотерапію продовжують на тлі суворої дієти курсами по 2-4 тижнів. в залежності від проявів хвороби. Велике місце в складі зборів відводять рослинам з протизапальну, протимікробну і стимулюючим регенерацію слизової дією. До складу збору у міру потреби (при збереженні проносу) вводять трави з терпким і обволікаючим протівопоносним ефектом. Однак тривало застосовувати сильні в’яжучі небажано, оскільки при цьому починають страждати травлення в кишечнику і регенерація слизової. В цілому склад зборів для систематичної фітотерапії хронічних ентеритів і ентероколітів складніше, ніж для лікування гострих процесів, але діють вони більш «м’яко».

1 ст. ложку збору залити склянкою води, настоювати 4 год, варити 10 хв. Приймати по півсклянки 2-3 рази на день за годину до їжі.

2 ст. ложки збору залити 2 склянками окропу, настоювати в термосі ніч. Приймати по півсклянки 3 рази на день за півгодини до їди.

1 ст. ложку збору залити склянкою окропу, настоювати в термосі ніч. Приймати теплим по півсклянки 3-4 рази на день за 20 хв до їди.

1 ст. ложку збору на 0,3 л окропу, кип’ятити на водяній бані 5 хв, настоювати 4-5 ч. Приймати по півсклянки 3 рази в день за 15-20 хв до їди.

1 ст. ложку збору залити склянкою води, настоювати 6 годин, варити 5 хв. Приймати ковтками протягом дня.

2 ст. ложки збору залити 0,5 л окропу, настоювати в термосі 6 ч. Приймати по півсклянки 3 рази на день за 20 хв до їди.

1 ст. ложку збору залити склянкою окропу, настоювати 30 хв. Приймати по півсклянки 3 рази на день за півгодини до їди.

6 ст. ложок збору залити 1 л окропу, настоювати 30 хв. Приймати гарячим по півсклянки 4 рази на день до їди.

Більшість наведених рецептур подібні за складом і відрізняються окремими компонентами та їх співвідношенням. Це дещо зміщує акцент лікувальної дії в бік більшого протизапального, антимікробної або відновлюючого слизову (регенеруючого) ефекту. До складу практично всіх зборів включені рослини з більш-менш сильним протівопоносним, «закріплює» дією. Вибір раціональної рецептури, її своєчасна зміна на більш відповідну залежать від індивідуального перебігу хвороби. Механічний підхід – призначення будь-якого з наведених зборів – суперечить принципам і змістом фітотерапії.

При наполегливих колітах, коли в процес включені пряма кишка (проктит) і нижні відділи товстого кишечника, в народній медицині рекомендуються також лікувальні клізми, наприклад:

– відвар кори дуба (5 ст. ложок на 1 л води, варити 30 хв, додати ложку розведеного в кип’яченій воді крохмалю) використовується в гострій фазі коліту, при багаторазовому стільці і частих позивах; < / p>

Слід мати на увазі, що клізми ефективні лише при локалізації інфекційно-запального процесу в нижніх відділах товстого кишечника. Роблять їх після стільця раз на день щодня, потім через день протягом 8-10 днів. Обсяг клізм залежить від локалізації процесу: при проктитах – 30-50 мл, при більш високих колітах – 200-300 мл (лікувальний ефект супроводжується очищаючим). Показання для клізм визначає лікар.

У хворих похилого віку (зазвичай старше 65 – 70 років) несильний, але завзятий хронічний ентерит, ентероколіт часто пов’язані із загальним розладом травлення і атрофічними процесами в слизовій оболонці шлунка і кишечника – «млявим травленням» (такий термін нерідко вживають фітотерапевти). Нерегулярний стілець, чергування проносів і запорів, нетравлення їжі, велика залежність від характеру харчування обумовлені зниженням секреції травних залоз, продукції і виділення жовчі. Для поліпшення роботи печінки і травних залоз призначають «апетитні» збори. «М’які» попускають або закріплюють фітосбори підбираються індивідуально.

Ще цікаво почитати:

Залишити коментар