Саркоїдоз легенів, Онкологія – методи лікування раку, фітоонкологія, рак, пухлини

Лікування раку травами

Авторські права захищені. Ніяка стаття або частина статті не можуть бути опубліковані без посилання і на сайт, і на автора.

Саркоїдоз легких

Саркоїдоз в перекладі з грецької означає – саркомоподобний, що саме по собі говорить про особливості захворювання поширюватися швидко, агресивно. Захворювання розповсюджується в основному по лімфатичнихшляхах, з поразкою в першу чергу бронхіальних і прикореневих лімфатичних вузлів легенів, а потім і внутрішніх органів, шкіри з утворенням специфічних гранульом. В цілому захворювання можна назвати доброякісним лімфогранулематозом, але ставитися до нього потрібно з усією серйозністю, тому що в міру прогресування саркоїдоз може вразити не тільки слинні залози, кістки, а й навіть очі. Причини виникнення саркоїдозу до цих пір не ясні. Не викликає сумніву лише те, що провокують виникнення захворювання стреси, тривалі хронічні захворювання, переохолодження, загалом все те, що провокує збої в імунних реакціях. Тому додаткова стимуляція захисних сил, прийняття рослинних адаптогенів, має постійно супроводжувати нам не тільки в лікуванні, але і в нашому повсякденному житті. Офіційна медицина при лікуванні саркоїдозу пропонує лише тривалу гормонотерапію (гідрокортизон, преднізолон), вітамінотерапію (аскорбінова кислота, тіамін, вітамін Е) та препарати для стимуляції імунітету. Народна медицина теж не приділяє цьому захворюванню достатньої уваги, мабуть у зв’язку з його малої вивченістю. Тому викладу свої рецепти, спираючись на які можна гарантовано перемогти саркоїдоз. Зазначу одразу, що захворювання не просте і клінічна картина різних стадій захворювання відрізняється великою різноманітністю, від поганого стану (висока температура, задишка, біль у грудях, суглобах) до повного їх відсутності. При всьому цьому, незважаючи навіть на повну відсутність симптомів, лікування продовжувати близько півроку!

Лікування рекомендую починати з настоянки кореня віха , який застосовується не тільки для лікування злоякісних, але і доброякісних пухлин. Віх, як засіб, що володіє розсмоктуючою дією, може застосовуватися і для профілактики різних пухлин. Настоянка приймається всередину, за схемою, з 1 до 10 крапель 3 рази на день і назад, з 10 до однієї. Капати настойку краще в 1/3 склянки відвару материнки або м’яти. Потім семиденний перерву, з обов’язковою очисткою організму. Додатково до внутрішнього прийому настойки віха необхідно додати і зовнішнє застосування на область бронхів і середостіння. Для зовнішнього застосування можна використовувати тугіше настойку, що й усередину. Настоянку, не розбавляючи водою, легким масажними рухами втирають в грудну клітку, при цьому добова доза не повинна перевищувати 25-30 крапель. Після чого, хворе місце потрібно обгорнути фланеллю на 2:00. При лікуванні саркоїдозу зовнішнє застосування на область легких має важливе значення, тому не можна обмежитися, тільки внутрішнім застосуванням віха. Добре, для зовнішнього застосування додати настойку горічника Морісона , приготовану з розрахунку 1:5 на 70%-ном спирті, настояти в темному місці 15 днів. Горічник володіє не тільки протипухлинною, а й противірусною, протигрибковою, протизапальну дію, може застосовуватися при радикуліті і хворобах печінки. Настоянку горічника наносять на область бронхів через 2-3 години після нанесення віха, при цьому методика і дозування однакові з вехом. Додатково для зовнішнього застосування добре використовувати настойку бузку , приготовану з розрахунку 1/3 склянки квітів на 200 мл. горілки, настоювати 7 днів. Втирають, зазвичай, не більше однієї чайної ложки настойки в день, причому можна наносити настойку не тільки спереду, але і ззаду. Будьте готові до того, що Вас кине в жар, особливо в перший час. Температуру тіла намагатися не збивати, обов’язково приймати всередину лікувальні трави.

Найкраще для внутрішнього застосування підходить настоянка кореня ферули смердючої (асафетиди) . Ферула – незамінний засіб при таких серйозних захворюваннях як, туберкульоз легень і лімфовузлів, глистова інвазія, різні види нефриту та гепатитів, бронхіальна астма і що важливо при сакоідозе, добре допомагає при лихоманки, розсмоктує внутрішні рубці, поліпшує травлення, омолоджує. Настоянку готують з розрахунку 50 гр. сухого або 100 гр. свіжого кореня, заливають 0,5 літра 70% спирту, настоюють 2 тижні, приймають по 20-25 крапель настоянки з 1/3 склянки води, 3 рази на день до їди. Вас не повинно бентежити, що настоянка при попаданні у воду забарвлює останню в молочний колір, а специфічний запах настойки значно посилюється. Це говорить тільки про хорошу якість настоянки, до запаху якої під час прийому краще не принюхуватися. Наступний рецепт повністю виправдовує витрачений на його приготування час і особливо рекомендується при порушенні формули крові, слабкості, кровотечах, гіпертонії. Приготувати порошок з листя омели білої , змішати в рівній кількості з медом, замісити, скачати кульки розміром з кукурудзяне зерно. Для меншого прилипання можна обваляти кульки в порошку з листя м’яти або материнки. Приймати по 2-3 кульки 2 рази на день, обов’язково стежити за артеріальним тиском. Це відмінний рецепт, який з успіхом може вживатися і при раку легені, або пухлинах сигмовидної і прямої кишки, маткових кровотечах, свищах на органах малого таза. При деяких формах саркоїдозу присутній порушення обміну кремнію, тому періодично рекомендується приймати препарати хвоща польового , прибирає застійні явища. Водно-спиртовий екстракт хвоща додатково володіє не тільки протизапальну, але і знеболюючою дією. Приємно приймати вино з хвоща польового. Для чого взяти 40 гр. сухої подрібненої трави на 1 літр кріплені білого вина. Настоювати 7-10 днів, процідити. Пити по 50-100 мл. 3 рази на день. Цетрарія ісландська (можна використовувати пармелія або уснею), використовується при всіх захворюваннях легенів, є найсильнішим протизапальну, загоюючою засобом, поліпшує апетит. Інтерес представляє усніновая кислота, що міститься в лишайниках, здатна вбивати збудників туберкульозу навіть у найменших концентраціях. Столову ложку лишайника заливають 2 склянками води, доводять до кипіння, наполягають на водяній бані 30 хвилин, охолоджують, проціджують. Приймають по 100 мл. 3 рази на день не залежно від їжі.

Згідно тибетської медицини, легкі керують не тільки диханням, а й усією енергією життя організму. І коли при саркоїдозі лімфовузли легких і самі легкі уражаються в першу чергу, то необхідно заповнювати енергією легкі і відповідно весь організм. У тибетській медицині для цього використовуються: корінь солодки, мед, плоди обліпихи, корінь женьшеню (навесні або восени), корінь диоскореи, насіння абрикоса . Трави з цього списку потрібно по черзі, регулярно використовувати в лікуванні, для постійної підтримки енергії легких. Насіння абрикоса , токсично, містить отруйну і протиракову речовину – амігдалин. Тому кількість прийнятих насіння повинно бути обмежено до 7-8 шт. в день. Для активізації протиракових властивостей насіння абрикоса необхідний контакт амігдаліна з водою, для чого готують відвар. Наприклад, готують відвар кореня оману (2 ст. Ложки кореня на 0,5 літра окропу, кип’ятити 20 хвилин на повільному вогні), і за 2-3 хвилини до закінчення варіння, додаємо подрібнені насіння абрикоса. Ще раз загострю увагу – дозування категорично не перевищувати! Рецепт хороший, але діє поступово. Зазвичай не рекомендується приймати цей рецепт більше 3-4 тижнів, після чого слідує перерва не менше місяця. Діоскорея японська або діоскорея кавказька, як нам відомо, значно знижує рівень холестерину в крові, утворюючи з ним нерозчинні сполуки, що виводяться через кишечник. Таким чином, знижуючи рівень холестерину в крові, діоскорея є не тільки засобом проти атеросклерозу, а й протиракову засобом, оскільки ракові клітини використовують холестерин для свого зростання, а концентрація холестерину при раку часто підвищена. Нами зазвичай використовується настоянка диоскореи японської, яка готується з розрахунку 1:5 на 70% спирті, настоюється 10-14 днів, приймається по 30-40 крапель 3 рази на день до їди. У тибетській медицині більше довіряють відварів: беруть 20 гр.ізмельченних коренів на 250 мл. окропу, кип’ятять на повільному вогні 30 хв., приймають по 2 ст. ложки за прийом 3-4 рази на день після їди. Зазвичай запивають киселем. Такий рецепт добре використовувати при сухому надривістом кашлі, для зволоження кашлю, збільшення відхаркувальний ефекту.

Будь тривале лікування повинно супроводжуватися прийомом антиоксидантів, що знижують кількість вільних радикалів в організмі. Найпростіший рецепт це прийом вітамінів аевіт по 1-2 капсули 3 рази після їжі. Разом з аевіт застосовується вітамін С, краще у вигляді соку лимона або відвару шипшини . Мені подобається наступний рецепт. Взяти гребені винограду (вони залишаються у вигляді кистей після з’їдання винограду), дрібно порізати їх, насипати ? частина склянки, залити окропом, кип’ятити на повільному вогні 10 хвилин, процідити. Додати на один стакан відвару гребенів одну чайну ложку меду. Можна приймати без обмеження. Відвар гребенів винограду є найсильнішим антиоксидантом, значно перевищує дію вітамінів Сі Е.

Крім антиоксидантного захисту під час лікування потрібно приймати стимулятори – адаптогени для підтримки захисних сил організму: радіолу рожеву, елеутерокок, аралії маньчжурської, левзею сафроловідная, женьшень . Зазвичай готові екстракти або настойки продаються в аптеках. Їх по черзі змінюють кожні півтора місяця, приймаючи по 20-25 крапель за прийом 3 рази на день. Наведені вище рецепти потрібно міняти через 1 – 2 місяці, щоб уникнути звикання. Для складання комплексного лікування можна взяти, наприклад, два препарати для прийому всередину, один – два для зовнішнього застосування, до них додати який-небудь для підтримки енергії легких, що-небудь з антиоксидантів і який-небудь адаптоген – стимулятор, через 2 місяці компоненти поміняти.

Наведу ще кілька рецептів. Листя хрону (краще натертий корінь хрону) використовувати замість гірчичників при саркоїдозі з вираженим запальним процесом. Добре поєднувати цей рецепт з рецептом кореня віха. Можна зробити суміш, змішавши в рівних кількостях свеженатертий корінь хрону і меду . Приймати по одній столовій ложці 3 рази на день після їди. Використовувати настій листя евкаліпта для прийому всередину, зовнішньо і для інгаляцій. Настояти 1:00 в термосі 2 столових ложки листя евкаліпта в одному літрі окропу. Додати одну столову ложку меду. Приймати всередину по 1/3 склянки 3 рази на день.

На закінчення, трохи про дієту. Хворим саркоїдоз рекомендується велика кількість плодів обліпихи, чорної смородини, агрусу, вишні, більше використовувати в харчуванні лук, часник, вівсяні каші, відвари плодів шипшини, листя смородини, малини, шкірки мандаринів.

Новини онкології

Це цікаво

Каталог трав

Статті за рубриками

Додаткова допомога

Додаткову допомогу та інформацію з відсутньою травам можна знайти у цілителя з Сочі, біолога, Гарбузова Геннадія Олексійовича, його електронна пошта Vitauct@yandex.ru

Про психологічних складових онкології більш докладно ви можете дізнатися детальніше, у лікаря-психолога Гончарова Володимира Валентиновича, перейшовши за цим посиланням: http://roxi.ru/svet

Охороняється законом про авторське право. Відтворення даних статей або окремих ділянок статей можливий лише з посиланням на сайт і на автора.

Tags:

  • саркоїдоз може бути раком
  • чи може саркоїдоз перейти у рак
  • як діе хвощ польовий при саркоідозі легень