Серцево-судинна дистонія

Скажемо відразу, що серцево-судинна дистонія не вважається самостійною хворобою, а виникає в поєднанні з іншими патологічними факторами, що сприяє порушенням практично всіх систем організму (в основному серцево-судинної системи).

Серцево-судинна дистонія може розвиватися в різному віці, частіше у молодих жінок, які хворіють майже в 3 рази частішеза чоловіків, нерідко виникає у підлітків. Значно рідше розвивається в осіб молодше 15 і старше 45 років.

Чи відрізняється серцево-судинна дистонія від вегето-судинної дистонії? Чіткої класифікації до сих пір не існує. Деякі автори вважають це різними видами захворювань, але найчастіше використовується вираз «вегето-судинна дистонія» і має такі симптоми: зміна кров’яного тиску, млявість, підвищена стомлюваність, запаморочення, різкі болі в області серця, сильні головні болі, часто втрата апетиту і ваги, поганий настрій, зниження працездатності. Людина стає дратівливою, плаксивою, у нього виникають безпричинні страхи, відчуття браку повітря, можливі непритомність. Зрозуміло, що маючи такий набір симптомів, людина звертається до лікарів: від терапевта до психіатра. Але часто встановити діагноз при цьому буває досить складно.

З нашої точки зору більш правильною назвою подібного захворювання є вегето-судинна дистонія, адже при ній, у першу чергу, уражується вегетативна нервова система (симпатична і парасимпатична), що веде до порушення дихання, кровопостачання, потовиділення, сечовипускання і пр.

Вегетативні прояви нерідко захоплюють або яку-небудь одну систему, частіше серцево-судинну, але зазвичай поширюються на весь організм. Це і зрозуміло, що рассогласованной робота судин призводить до порушення в постачанні внутрішніх органів кров’ю і киснем, що викликає збій у їхній роботі. Тому при вегето-судинної дистонії лікувати небудь окремо немає сенсу, тут необхідний системний підхід до всього організму.

В цьому ж і складність постановки правильного діагнозу. Згідно даних у різних авторів, близько 25% хворих, обратівщіхся за кардіологічної допомогою, насправді страждають вегето-судинною дистонією. Близько 30% пацієнтів з вегето-судинною дистонією досить часто користуються послугами спеціалізованої кардіологічної “Швидкої допомоги”. Лише після ретельного обстеження лікар може поставити діагноз: вегето-судинна дистонія. Найкраще для цього звернутися в спеціалізоване неврологічне відділення.

Залежно від порушень серцево-судинної системи виділяють чотири типи серцево-судинної дистонії, а саме:

Кардіальний тип. Скарги на перебої в роботі серця, серцебиття, відчуття браку повітря, тахікардію.

Гіпертензивний тип. При цьому можуть виникати скарги на підвищену стомлюваність, серцебиття, головний біль. Але найчастіше цей тип виявляється тільки під час обстеження пацієнтів, тому що підвищення артеріального тиску відбувається непомітно для них. Пацієнти з гіпертензивним типом входять до групи ризику появи гіпертонічної хвороби, не виключено розвиток атеросклерозу, ішемічної хвороби серця.

Гіпотензивний тип. Проявляється зниженням артеріального тиску нижче 100 мм рт. ст. Пацієнт відчуває підвищену стомлюваність, слабкість, головний біль, невротичні прояви (дратівливість, тривожність, порушення сну, плаксивість). Шкіра бліда, виникає мерзлякуватість, холодні і вологі кінцівки. Нерідко можливі непритомність.

Змішаний тип. Поєднання порушення АТ та серцевої діяльності. Спостерігаються стійкі та множинні клінічні симптоми, можливе різке зниження або втрата працездатності, що можливо потребуватиме стаціонарного лікування пацієнта.

Серцево-судинна дистонія зазвичай протікає без небезпечних для життя порушень функціонування систем організму. В переважній більшості в підлітковому віці при своєчасній терапії настає повне одужання. З віком прогноз повного лікування зменшується. Зниження або тимчасова втрата працездатності може спостерігатися в періоди загострень.

Tags:

• серцево судинна дистонія
• серцево-судинна дистонія
• серцево судина дистонія
• серцева дистонія
• серцева судинна дистонія
• серцево судинна дистония