Рецепти народної медицини – Життя без таблеток!

З лікувальною метою використовуються плоди, листя, сік рослини і коріння. Листя і сік ожини заготовляють в червні – серпні, плоди – у серпні – вересні, коріння – восени. Цінною сировиною ожини є її плоди, що володіють також і цілющими властивостями. З давніх часів плоди ожини застосовували для лікування різних захворювань.

Ожина широко застосовується в народній медицині як в’яжучого,кровоспинний, жарознижуючого, протизапальний, заспокійливий, ранозагоювальний, сечогінний, глистогінний, кровоочисного засоби при захворюваннях верхніх дихальних шляхів, бронхітах, трахеобронхіти, пневмонії, грипі, захворюваннях нирок, печінки, гастритах, ентероколітах, проносі, дизентерії, захворюваннях суглобів, шлункових кровотечах, підвищеній нервовій збудливості, а також при задишці, гіпертонії і атеросклерозі.

Як лікарська рослина кропива відома давно. Кровоспинну дію кропиви обумовлено наявністю в ній вітаміну К. У значних кількостях він накопичується тільки в деяких рослинах. Особливо багаті вітаміном До листя каштана (800 біологічних одиниць), кропиви, люцерни і шпинату (400 біологічних одиниць).

Згідно з наявними даними, хлорофіл має стимулюючу і тонізуючу дію, посилює основний обмін, підвищує тонус кишечника, серцево-судинної системи та дихального центру, стимулює грануляцію і епітелізацію уражених тканин. Препарати кропиви дводомної підвищують згортання крові, збільшують відсоток гемоглобіну і кількість еритроцитів у крові.

Відвар з кропиви знижує вміст цукру в крові. Настій і рідкий екстракт кропиви підвищує згортання крові, має судинозвужувальну і вираженим тонізуючим гладку мускулатуру матки дією.

Клен має досить корисними лікарськими властивостями. Лікарською сировиною є сік і молоде листя клена. Препарати клена використовують тільки в народній медицині. Вони надають антисептичну, протизапальну, знеболюючу, ранозагоювальну, сечогінну і жовчогінну дію.

Свіжий сік п’ють як загальнозміцнюючий засіб, при радикулітах. З нього готують квас та інші напої. Настій або відвар молодого листя вживають як тонізуючий засіб при жовтяниці, сечокам’яної хвороби, для ліквідації цинги, а в німецькій народній медицині – для посилення статевої потенції чоловіків.

Лікарською сировиною є свіже листя і сік капусти. Велику роль в медицині відіграло відкриття в капусті противиразкових засобів. Сік капусти виліковує людей, які страждають на виразкову хворобу шлунка і 12-палої кишки. Щоденна доза соку становить 5-6 стаканів, які випивають рівними порціями в 3-4 прийоми за 50-60 хв до їди. Курс лікування 25-30 днів. У разі необхідності його можна продовжити.

Капуста в свіжому і квашеному вигляді вживається як засіб, що збільшує секреторну функцію залоз травного тракту і регулює діяльність кишечника. Теплий розсіл квашеної капусти застосовують при геморої.

З лікарською метою використовують плоди, кору і квітки. Плоди калини збирають у суху погоду в період їх повної зрілості після перших заморозків. Ягоди краще обривати або зрізати разом з плодоніжками, сушити на повітрі під навісом, або на горищі, підвішуючи грона ягід в пучках, або в печі при температурі 60-80 градусів.

Головним багатством калини є кора, яку заготовляють ранньою весною (квітень – травень) перед розпусканням листя, в період сокоруху, з бічних гілок.

Кора надає кровоспинну і сечогінну дію, володіє терпкими і заспокійливими, болезаспокійливі властивості, збільшує тривалість дії снодійних засобів.

Лікарською сировиною їли є хвоя, зелені пагони, молоді шишки, молоді верхівки гілок з нирками; «незрілі насінні» шишки і живиця – смолистий сік, який виступає в місцях поранення дерева. Хвоя має протизапальну, протимікробну, потогінну, знеболювальну, жовчогінну, протицингового дією. Вона має властивість регулювати обмін речовин, покращує кровотворення.

У науковій медицині застосовуються шишки ялини. Настій з них використовують у вигляді інгаляцій і полоскань при ангіні і хронічних тонзилітах, ларингіті, фарингітах, гайморитах, вазоматорних ринітах, хронічних бронхітах, пневмоніях, бронхіальній астмі, бронхоектатичної хвороби.