Уретрит, симптоми і лікування уретриту

Уретрит, симптоми і лікування уретриту

Уретрит (від грец. urethra – уретра, сечовий канал) – це запалення уретри, або сечовипускального каналу. Захворювання має різноманітні причини і різні особливості перебігу в кожному конкретному випадку.

Запалення уретри може розвиватися через інфекцію і без неї, тобто мати інфекційну і неінфекційну природу.

Неінфекційний уретрит – більш рідкісний випадок. Серед причин запалення сечовивідного каналу поза інфекції може мати місце:

Сечокам’яна хвороба – в цьому випадку уретрит розвивається через механічного пошкодження тканин уретри як самими гострими каменями, так і піском від їх дроблення.

Аутоімунні і алергічні процеси – такий уретрит є результатом занадто сильної активності власної імунної системи, яка вражає не тільки чужорідні, але і свої клітини.

Травми уретри – від удару або при клінічному дослідженні. Як правило, такий уретрит швидко і повністю проходить.

Переохолодження, що не тільки провокує асептичної запалення, а й створює сприятливе середовище для розвитку інфекції.

Неінфекційні уретрити можуть розвиватися на тлі гормональних збоїв в організмі, частих стресів, деяких системних хвороб, при яких частішає сечовипускання – наприклад, цукровий діабет, також створює сприятливе середовище і для інфекції. Поширена запалення сечовивідного каналу при вагітності, чому сприяє відразу кілька факторів – і прискорені позиви через стискання подом сечового міхура, і гормональна перебудова.

Інфекційний уретрит – це результат активності різних патогенних організмів, які ушкоджують тканини, харчуючись їх клітинами, виділяючи отруйні продукти свого обміну речовин. У число причин запалення сечового каналу входять всі венеричні інфекції, умовно-патогенні мікроорганізми начебто уреаплазми, деякі загальні захворювання, наприклад, туберкульоз або стафілококова інфекція. Зараження інфекцією, що провокує уретрит, відбувається різними способами – з потоком крові, при недотриманні особистої гігієни, статевих контактах, медичних процедурах.

Уретрити частіше зачіпають сечостатеву систему чоловіків – через об’єднання сечовипускального і статевого каналу. У жінок запалення уретри також поширені, але при венеричних інфекціях частіше вражається піхва, а сечовипускальний канал включається в патологічний процес вже в другу чергу.

Симптоми уретриту можуть відрізнятися в залежності від причини, його викликала. На інфекційний процес вказує гнійне зеленувате виділення з уретри, місцеве і загальне підвищення температури. При алергічному уретриті може бути більш виражений свербіж. Із загальних симптомів запалення уретри можна назвати почервоніння і набряклість сечовипускального отвори, біль і печіння при сечовипусканні.

Без лікування уретрит може ускладнюватися циститом, простатитом і навіть нефритами – запалення з сечовипускального каналу переходить на сечовий міхур, передміхурову залозу в чоловіків і нирки відповідно. У чоловіків також може розвинутися епідидиміт і орхіт – запалення насінних канатиків і тканин яєчок. З ускладнень уретриту також називають зниження лібідо і статевої функції, безпліддя, стриктури уретри, а у важких випадках інфекційного ураження – сепсис крові.

Діагностика уретриту заснована на визначенні причини його розвитку. Безпосередньо патологічний процес розвивається досить характерно і складнощів з постановкою діагнозу не представляє.

З метою визначення збудника при підозрі на інфекційний уретрит забирають мазок з сечовипускального каналу, його відокремлюване і сечу на посів і інші тести. Якщо інфекція не виявлена ??або виявлена ??в недостатньому для патологічного процесу кількості, проводять алергопроби, визначають рівень імунних клітин.

Лікування уретриту в кожному випадку буде мати свої особливості – в залежності від причини його виникнення. Крім того, окремо розглядають лікування уретриту при вагітності і терапію хронічного запалення сечовивідного каналу.

Інфекційний уретрит потребує лікування антибіотиками, причому препарат підбирається в залежності від збудника. У ряді випадків обходяться місцевою терапією, в інших потрібно загальна – прийом препаратів орально або внутрішньом’язові ін’єкції.

Неінфекційний уретрит лікується протизапальними препаратами, антигістамінними при алергії. Обов’язковою умовою є суворе дотримання гігієни – запальний процес може спровокувати активність умовно-патогенних мікроорганізмів, що призведе до вже інфекційного уретриту.

Лікування уретриту при хронічному перебігу може бути більш тривалим. При недотриманні всіх рекомендацій спеціаліста, не повністю пройдений курсі препаратів часті рецидиви уретриту при будь-якому ослабленні імунітету або інших сприяючих факторах.

При вагітності лікування уретриту повинне враховувати тератогенний ефект деяких препаратів на плід, а також особливості здоров’я жінки. Обережність слід дотримувати не тільки з медикаментами, а й з народними засобами – їх речовини теж не завжди безпечні. Терапія уретриту повинна проводитися обов’язково – адже патологічний процес може бути набагато більш небезпечним для дитини, ніж сучасні лікарські засоби.

Tags:

  • уретрит лікуваня
  • запалення сечового каналу
  • запалення сечовивідного каналу
  • уретрит у вагітних
  • почервоніння уретри у жінок
  • почервоніння уретри
  • народний метод лікування запаленя уретри
  • лікування запалення уретри
  • ліки від уретриту для вагітних
  • Лiки від уретриту