Вузли на щитовидці, дифузний токсичний зоб. Лікування народними засобами.

Щитовидна залоза – залоза внутрішньої секреції, найважливіший елемент ендокринної системи, що виробляє гормони, необхідні для здійснення фізіологічних функцій організму. Прояви захворювань щитовидної залози зумовлені або надлишкової або недостатньої продукцією тиреоїдних гормонів, або надлишковоюпродукцією кальцитоніну та простагландинів, а також симптомами здавлення тканин і органів шиї збільшеною щитовидною залозою без порушень продукції гормонів. Існує 5 ступенів збільшення щитовидної залози. Серед захворювань щитовидної залози найбільш поширені зоб дифузний токсичний і аутоімунний тиреоїдит. Дифузний токсичний зоб (тиреотоксикоз) характеризується дифузним збільшенням щитовидної залози і підвищенням її функції – збільшенням продукції тиреоїдних гормонів. Ці гормони впливають на функціональний стан всіх життєво важливих органів і систем. Головна скарга хворих – прискорене серцебиття, виникає навіть після незначної фізичного навантаження. Турбує і сильна слабкість, швидка стомлюваність. Жінки відзначають, наприклад, що під час виконання домашньої роботи їм важко нахилитися, стати на стілець, підмести підлогу. Розвивається підвищена нервова збудливість, плаксивість, метушливість, порушується сон. Хворі стають дратівливими, незлагідними, без серйозних приводів вступають в конфлікт з оточуючими. Спостерігаються сильна пітливість, тремтіння рук, що заважає виконувати звичну роботу. Вони худнуть, незважаючи на підвищений апетит, у деяких з’являється витрішкуватість (екзофтальм), шия збільшується в об’ємі. Жінки хворіють тиреотоксикозом До теперішнього часу ще точно не встановлено причини розвитку дифузного токсичного зобу. Але достеменно відомо, що провокуючими факторами часто стають психічна травма, конфлікт в родині або на роботі, а також грип, ангіна, тривале перебування на сонці.

Зоб – захворювання, при якому щитовидна залоза збільшена. Погана екологія, їжа, що містить канцерогени, а найголовніше, дефіцит йоду в нашому харчуванні і воді, призводять до різних захворювань щитовидної залози.

Іва від вузлів на щитовидці.

Навесні нарвати молоді листочки верби . Набити ними 4-літрову каструлю, залити холодною водою і поставити на слабкий вогонь. Уварювати до тих пір, поки на дні не залишиться трохи рідини темно-коричневого кольору, по густоті нагадує сметану.

Наносити це зілля на область щитовидки 1 раз на добу. Краще робити на ніч. Вранці не змивати. Лікуватися все літо. Вузли пропадуть. Збільшений зоб зменшиться вдвічі.

Солодке ласощі від зоба.

Знадобиться по 200 г меду, ядер волоських горіхів і сирої гречаної крупи (2 останніх компонента змолоти на кавомолці). Складові частини гарненько перемішати і з’їсти вийшла «кашу» протягом доби. Через три дні приготувати таку ж суміш, але вжити її вже за 9 днів. Потім – три дні відпочинку від «солодкого життя» і знову готуємо нову порцію. Її також слід «розтягнути» на 9 днів. Через 3-6 місяців курс лікування повторити. Цей рецепт допоможе вилікуватися від зоба.

Лапчатка біла від захворювань щитовидної залози.

У кого захворювання щитовидної залози, треба спробувати пити настій або настоянку з перстачу білої . Вона лікує дифузний і многоузловой зоб 1-4 ступеня, аденому щитовидної залози, гіперплазію щитовидної залози. А також застосовується як регулятор рівня гормонів щитовидної залози. Настій. 1-2 ст.л. подрібненої трави залити 2 ст. окропу, настояти в термосі ніч, процідити. Пити по 0,5 ст. 3-4 рази на день за 20 хв. до їди.

Настоянка. Залити подрібнені коріння в співвідношенні 1:10 горілкою (100 г кореня на 1 л горілки), настояти в темному місці 3-4 тижні. Пити по 20-30 крапель 3 рази на день, розводячи водою, за 15-20 хв. до їди. Проціджувати настойку рекомендується якомога пізніше, вже самий її залишок, щоб корінці довше перебували в горілці. Лікування препаратами перстачу білої проводять місячними курсами, між ними – тижневі перерви, до повного одужання. При лікуванні дітей дозу перстачу зменшують удвічі.

Дурнишник від новоутворень на щитовидній залозі.

1 ст.л. сухої подрібненої трави дурнішніка залити 200 мл води, кип’ятити на малому вогні 10 хв., настоювати годину, процідити. Пити по 1-2 ст.л. 4-5 разів на день. Лікуватися півроку, потім перерва і знову продовжуйте пити настій до зникнення пухлини.

Зелені волоські горіхи при дифузному токсичному зобі.

1. Для щитовидної залози дуже корисні недостиглі волоські горіхи . З них треба приготувати настоянку. 50 г зелених волоських горіхів треба подрібнити і залити 1 ст. чистого медичного спирту, настоювати в темному місці при кімнатній температурі 2 місяці, час від часу збовтуючи настоянку, щоб краще настоялася. Потім процідити і приймати при токсичному зобі по 1 чайній ложці тричі на день за 20-30 хвилин до їди. Настоянка багата не тільки йодом, а й дубильними і в’яжучими речовинами, які діють на клітини щитовидної залози, не дозволяючи їм розростатися. До того ж мікроелементний склад настойки сприяє тому, що щитовидна залоза починає правильно виробляти гормони.

2. Зелені волоські горіхи, зібрані до липня, пропустити через м’ясорубку, змішати з травневим медом 1:1, настоювати 30 днів в темному місці. З’їдати по 1 ч.л. перед їдою протягом місяця. Провести три таких курсу з перервами в 10 днів.

Рецепт австрійського лікаря Рудольфа Бройса від зоба.

Збір від захворювань щитовидної залози.

При багатьох хворобах щитовидної залози допомагає такий рецепт. Розтовкти і перемішати з 1 ст. л. трави пустирника, листя перцевої м’яти, кореневища валеріани і 2 ст. л. плодів глоду. Взяти 1 ст. л. збору, залити 1 склянкою окропу, настояти півгодини, процідити і можна вживати. Приймати по 0,5 склянки 2 рази на день до їди протягом місяця, потім перерва на 10 днів, і знову повторити курс лікування.

Компреси від збільшеної щитовидної залози.

Ватним тампоном нанести масло обліпихи на місце збільшеної залози. Далі взяти йод і нанести поверх масла. Зробити невелику пов’язку з бинта на місце хворий щитовидки. Щільно обмотати шию целофаном, потім – теплим шарфом і лягти спати. Вранці зняти пов’язку, йод повинен вбратися в шкіру. Такі пов’язки робити протягом 10 днів на ніч. При правильному застосуванні має наступити поліпшення. Щитовидка повинна перестати вас турбувати.

Чебрець лікує щитовидну залозу.

При дифузному зобі, коли сильно потовщується шия, пийте настій чебрецю. Рецепт приготування настою дуже простий: 1 ст.л. сухої сировини залити 1 склянкою окропу, настояти 20 хвилин в щільно закритій тарі, процідити і пити 2-3 рази на день по 1 склянці. Вже через тиждень – два шия стане набагато тонше.

Якщо у вас є перевірені народні рецепти від захворювань щитовидної залози, пишіть. Заздалегідь дякую.

При використанні матеріалів сайту, зворотнє посилання, обов’язкова! Варіанти посилань зліва сайту.

Tags:

• вузли на щитовидці
• лікування зобу волоським горіхом
• як зробити мазь від вузлів в щитовидці