Народні засоби і методи лікування в домашніх умовах.

Популярні новини

Розділи:

Це цікаво

Архів рубрики: ‘Лікування сечостатевої системи’

Всі органи в людському організмі цілодобово працюють в режимі певного навантаження. І не даремно нирками природа наділила людину аж в подвійній кількості. Функція нирок

В якості основної частинисечостатевої системи, нирки проганяють плазму – рідкий компонент крові через себе, щоб підтримувати відповідний об’єм води і концентрацію хімічних речовин. Відходи, утворені в результаті цього процесу, називається сечею. Сеча виводиться з нирок через трубки-сечоводи і надходить у сечовий міхур, звідки виводиться з організму через трубку, яка називається уретрою. Нирки і сечоводи є в сечостатевій системі верхніми сечовими шляхами, а сечовий міхур і уретра – це нижні сечові шляхи. Нескладно здогадатися, наскільки небезпечні захворювання нирок і як важливо лікувати хвороби нирок на ранніх стадіях.

Епідидиміт – запальний процес в області чоловічих геніталій, а точніше в придатках сім’явиносних проток, в результаті чого виникає гіперемія, гіпертермія і болючість в мошонці.

На сьогоднішній день, в медицині досить гостро стоїть питання профілактики та усунення причин як гострого, так і хронічного епідидиміту, адже найстрашніше наслідок епідидиміту – безпліддя. На жаль, поряд з іншими інфекційними та вірусними захворюваннями, у світі зростає кількість випадків епідидиміту – хвороба прогресує.

Багато хто говорить, що сучасні діти хворіють частіше і захворювань більше. Можливо, це так, але фімоз у хлопчиків був відомий з дуже давніх пір. Не багато, правда, знали як правильно називається це захворювання, але з ним успішно могла впоратися кожна мама новонародженого малюка.

Що таке фімоз?

Фімоз – це захворювання чоловіків і хлопчиків. Воно абсолютно ніяк не відбивається на здоров’ї жінок. Дане захворювання характеризується тим, що крайня плоть на статевому члені значно звужена і не дає можливості голівці повністю виходити назовні. Розрізняють фімоз у дітей та фімоз у дорослих. Фімоз крайньої плоті у маленьких дітей найчастіше має вроджений характер, але спадкової цю хворобу все ж не можна назвати. Існують також різні ступені цього захворювання. Так, звичайна форма не заважає нормально функціонувати і не доставляє особливого дискомфорту при сечовипусканні або секс. Іноді фімоз може бути більш серйозним і доставляти біль при сечовипусканні, крайня плоть починає Напухати, роздуватися. При такій формі лікування фімозу проводиться за допомогою хірургічних операцій. Розрізняють 4 ступені фімозу:

Гідронефроз – захворювання сечовивідної системи, що характеризується розтяганням ниркових мисок і чашечок (збиральної системи сечі) внаслідок порушення мочеоттока, яке загрожує атрофією нирки і перетворенням її в кісту.

Внаслідок збільшення кількості сечі в нирково-мискової системі підвищується гідростатичний тиск, що призводить до її прогресивному розширення. У той же час паренхіма (тканина нирки) зменшується в обсязі, функціонування нирки порушується аж до повної нездатності нирки справлятися зі своїми фільтруючими обов’язками. Гідронефроз зустрічається у пацієнтів у віці від 18 до 45 років, причому у жінок в півтора рази частіше, ніж у чоловіків. Зазвичай захворювання піддається одна з нирок. Двосторонній гідронефроз спостерігається досить рідко – приблизно в 7% всіх випадків.

Хвороба, звана варикоцеле, є варикозне розширення вен сім’яного канатика одного або обох яєчок, що зустрічається, за статистикою, приблизно у 20% чоловіків. Вона не представляє небезпеки для життя хворого, і протягом багатьох років може ніяк себе не проявляти. На більш пізніх стадіях ця хвороба вже супроводжується відчутними болями. Результатом варикоцеле яєчок, у разі відсутності адекватного лікування, може стати безпліддя чоловіка.

Симптоми варикоцеле

Варикоцеле як захворювання вперше було описано в XVI столітті, а проведені протягом XIX-ХХ століть дослідження переконливо довели його зв’язок з безпліддям: більше 40% таких випадків викликані саме наявністю у пацієнтів цієї патології судин яєчка. Причини варикоцеле полягають в застою венозної крові в судинах, які оточують насіннєвий канатик. Кров накопичується в них внаслідок поганої роботи венозних клапанів, які в ідеалі повинні бути перешкодою її відтоку в зворотному напрямку, але з якоїсь причини перестають виконувати свої функції.

В принципі хвороба Пейроні в медичній практиці зустрічається досить рідко. Суть цієї хвороби полягає у викривленні статевого члена, яке відбувається внаслідок виникають фіброзних змін, що протікають в білкову оболонку пеніса. Вперше про хворобу Пейроні стало відомо ще в 1561 році, а вже в 1743 році її досконально вивчив і описав, як лікувати хвороби Пейроні, у своїх працях французький хірург Франкус де Пейроні, ім’ям якого і було названо захворювання.

Симптоми хвороби Пейроні

Захворювання має повільне і поступове розвиток. До основних симптомів хвороби Пейроні відносять такі: виникають болі при ерекції і викривлення статевого члена, наявність пальпируемое бляшок на тілі статевого члена, порушення еректильної функції. Зазвичай деформація виникає при формуванні бляшки в білкову оболонку, що тягне за собою не тільки болючі відчуття й сексуальну незадоволеність, але й стає причиною глибоких психологічних травм. Прояв симптомів хвороби Пейроні може бути як комплексним (виявлення всіх симптомів відразу), так і поодиноким (наявність одного з перерахованих вище).

Уретритом називають запальний процес, що протікає на слизових оболонках сечівника. Захворювання є досить підступним через розвиток можливих ускладнень: так, наприклад, відсутність лікування уретриту у чоловіків може стати причиною розвитку простатиту або виникнення пухлини яєчок, у жінок уретрит може стати причиною множинних захворювань сечостатевої сфери.

Причини уретриту

Уретрити у чоловіків і жінок діляться на два види: інфекційні та неінфекційні. Причиною виникнення і розвитку інфекційних уретритів є бактерії (гонококи, уреаплазми, мікоплазми, хламідії та інші віруси). Неінфекційні уретрити, як правило, розвиваються внаслідок травми в сечівнику (при проходженні каменя по сечовивідних каналах, при катетеризації сечового міхура, при проведенні цистоскопії та інше). Крім того, причиною виникнення уретриту може бути звуження сечовипускального каналу, застійні явища, що протікають в області малого тазу, різні алергічні прояви тощо.

На сьогоднішній день велика частина чоловічого населення середнього та похилого віку страждають від такого захворювання, як рак простати – злоякісного новоутворення (пухлини), розташованого безпосередньо на передміхуровій залозі і схильного до поширення метастаз, тобто утворенню нових пухлин в інших органах.

Як правило, перебіг хвороби на початкових етапах розвитку носить безсимптомний характер, що в свою чергу значно ускладнює своєчасну діагностику. Так, перші ознаки раку простати у хворого можуть проявитися не раніше 2-3-х років після утворення пухлини, і в разі відсутності подальшого лікування раку простати вже через 6-7 років летальний результат неминучий.

Сеча має можливість накопичуватися в сечовому міхурі за рахунок того, що він знаходиться в розслабленому стані і підтримується м’язами тазу. Тобто поєднання зусиль м’язів тазу і сечового міхура сприяє утриманню сечі. Будучи наповненим, сечовий міхур сигналізує про це мозку, звідти приходить команда на розслаблення м’язів, і сеча безперешкодно виходить з міхура. Коли щось у цьому механізмі розладнується, і сеча періодично або постійно витікає мимовільно, то констатують нетримання і доводиться замислюватися про те, як вилікувати нетримання сечі .

Причини нетримання сечі.

Нетримання сечі – це без позиву мимовільне, трапляється саме по собі виділення сечі. Воно може служити симптомом безлічі захворювань. І тут слід розділяти нетримання на тимчасове і постійне. Причиною нетримання сечі тимчасового характеру можуть виявитися продукти харчування, напої або ліки, так що впоратися з ним можна буде звичайним зміною способу життя.

Сечокам’яна хвороба (уролітіаз) найчастіше виникає в результаті порушення метаболічних процесів в організмі, що призводить до виникнення конкрементів в сечовидільної системи. Сечокам’яна хвороба нирок (нефролітіаз) характеризується виникненням каменів в нирках з тих же причин, що і при уролитиазе. Ознаки сечокам’яної хвороби нирок та сечовидільної системи аналогічні.

Виникнення каменів в нирках.

Сечокам’яна хвороба нирок – найбільш часте урологічне захворювання. Частота його розповсюдження говорить про нездоровому способі життя, зловживанні шкідливими звичками і неправильному харчуванні. Так як органи нирок стежать за виведенням з організму з сечею різних хімічних елементів, то не дивно, що при порушенні метаболізму хімічні елементи здатні створювати кристалічні сполуки, які в свою чергу, накопичуючись на стінках ниркових чашок і миски, формують конкременти. Саме тому при сечокам’яній хворобі дієта входить в комплекс лікування. Дієта може служити також і профілактикою сечокам’яної хвороби.

Tags:

• лікування сечостатевоі системи
• гідронефроз і безпліддя у чоловіків
• Причини напухання статевого члена
• профілактика та лікування злоякісних пухлин сечової системи у жінок похилого віку
• Чи загрожуе двобічний гідромефроз нирок новонародженому і наскільки