Сторінки

Настає весна, в цей період, як завжди обосторяются хронічні захворювання. Це стосується і нервових хвороб. Надознать, що при лікуванні панічних атак використовують не тільки медичні препарати. а й нові методики, що включають в себе психотерапевтичне лікування. Єдине. що дуже важливо – пацієнт повинен вірити лікарю, а тому рідним хворого треба знайти такого лікаря, чий досвіді інтелект не дасть приводу хворому ні на секунду засумніватися в кваліфікації лікаря. Люди страдающін неврозами (і багатьма психічними, нервовими захворюваннями) дуже уважні і підозрілі – найменша нещирість у поведінці лікаря, якісь загальні завчені фрази, вимовлені лікарем, можуть зробити лікування у цього конкретного лікаря безнадійним з першого сеансу. Важливо, що IQ лікаря було неодмінно вище або на рівні IQ пацієнта. Саме про це долднв потурбуватися родичі хворого. Тривожними розладами, нападами паніки страждають, як правило, дуже освічені й розумні люди. Таким людям в лікареві потрібно побачити рівню, тоді пацієнт повірить і зможе вилікуватися. Рідні хворого не повинні проявляти байдужість і радити хворому «взяти себе в руки» – у разі панічних атак це неможливо. Рідним хворого краще негайно почати пошуки висококласного фахівця – психіатра і психотерапевта.

«Панічна атака», або епізодична пароксизмальна тривога в даний час є однією з основних причин звернення до психотерапевта. Більш того, пацієнтів, з цим станом, можна зустріти на прийомі у кардіолога, невропатолога, ендокринолога, в терапевтичному та інших відділеннях лікарень. До 10% викликів «швидкої допомоги» доводиться на панічні розлади і часто можна чути – «У Вас панічна атака» або «Вегето-судинна дистонія», дуже рідко – «Тривожний розлад». Такого діагнозу, як «Панічна атака» не існує. Це комплекс симптомів (симптомокомплекс), який може включати в себе різні порушення (дисфункції) вегетативної нервової системи, що супроводжуються неконтрольованим зусиллями волі і нестримним страхом чи інакше, панікою. Так як ці напади раптові і часто виявляються з досить великою силою, хвилеподібно, схоже з військовою термінологією «атака» і відбуваються з проявом паніки, звичайні люди використовують назву цьому прояву – панічна атака. Але найбільш правильно, з точки зору сьогоднішнього розділів науки і медицини, таких як психіатрія і психотерапія, слід визначати ці стани як тривоги.

Панічна атака, як ми вже говорили, не є діагнозом, а є лише одним з покажчиків на наявність якого-небудь психічного розладу і завжди входить в контекст того чи іншого психічного розладу. Найбільш часто ці стани входять в досить велику групу, яка називається «Прикордонні психічні стани» і входять в розділ тривожних розладів.

Що ж таке тривога? У різних тлумачних словниках російської мови під тривогою розуміється хвилювання, неспокій, безпредметний страх, турбота. По суті, тривога є домінуючою складовою психічної діяльності людини, тривога змушує його змінюватися, адаптуватися до постійно мінливого світу, рости як особистість. Американці кажуть, що «тривога – це телефонна книга майбутнього».

У традиціях гуманістично-екзистенціальної філософії, починаючи з данського філософа С. К’єркегора, прийнято пов’язувати тривогу зі свободою, з глибинними змінами особистості. Тривога завжди супроводжує важливі події в нашому житті: іспити, весілля, народження дітей, нові призначення і ін. Саме тому, мішенню гуманістично орієнтованої психотерапії є не тривога як така, а її надмірний, надлишковий, патологічний компонент, болісно переживає, що виявляється в спотвореному вигляді, в підвищеному фоні, або як панічний розлад (тривожний розлад), або, як це часто буває, і в тому і в іншому видах. Більш того, тривога настільки тяжке почуття, що їй складно існувати в «вільному» вигляді, і як кисень утворює оксиди, так і тривога, зазнаючи певний метаморфоз – породжує страхи, депресію і безліч інших різноманітних патологічних симптомів, тісно сплітаючись з тривогами і породжують, так званий симптомокомплекс – панічна атака. Тривожний стан викликає уникнення тих місць і ситуацій, де і коли вона виникає або загострюється, звужує межі світу, і, як наслідок, може призводити до десоциализации, і, навіть, до інвалідизації людини.

Останнім часом ми, спостерігаємо все більше і більше число пацієнтів з панічними атаками. Панічна атака може виникати, здавалося б, «з повітря». Напевно, це пов’язано з тим, що нас оточує дуже специфічне інформаційне поле: нескінченні кримінальні серіали на телебаченні; вбивства, обгорілі, спотворені трупи, природні та техногенні катастрофи, на початку новинних випусків, на перших сторінках і розворотах газет і журналів. Цинічно маніпулює реклама, на кшталт – «у 40% чоловіків після 40 років бувають проблеми з потенцією» (а в 40 років це іноді виходить не так як в 20). Швидше це пов’язано і з тим, що навколишній нас світ поки що не дуже зручний для життя: задушливе метро, ??багатогодинні «пробки» на дорогах, побутове та посадова хамство … Але так як патологічна тривога розвивається не у всіх людей, що живуть в цьому світі (хоча є думка, що практично у кожної людини протягом життя був хоча б один напад паніки або, так звана панічна атака), значить, є особистісні, індивідуальні причини для розвитку панічного розладу.

Найчастіше панічні атаки виникають у людей з особливим складом психічної конституції: так званий тривожно-недовірливий тип особистості; частіше, при цьому, підвищений рівень гомеостазу «гормонів тривоги» в крові (катехоламінів, серотоніну, дофаміну). Дуже часто це поєднується з синдромом сполучно-тканинної дисплазії, органним стигматів якого є пролапс мітрального клапана.

Типовий «панікер» виглядає наступним чином: молодий (від 20 до 40 років), стрункий, гнучкий, з істеричними або астенічними рисами особистості, досить успішна людина, чоловік або жінка (тривога не дозволяє заспокоїтися, змушує шукати нові шляхи та можливості для самореалізації). Хоча в моїй практиці були пацієнти і з іншим псіхохарактерологіческім складом особистості: спокійні, розважливі флегматики, у яких напади паніки стали виникати після важкого стресу: смерті близьких, перенесеного насильства, важкої хвороби, розриву з коханою людиною і т.д..

Що ж таке панічна атака? Це напад гострої тривоги (паніка) тривалістю до 20 хвилин, рідше – довше, супроводжується вегетосоматическими і психічними порушеннями. Вегетосоматических складова панічного розладу може бути представлена ??запамороченнями, серцебиттям, пітливістю, ознобом, болями в грудній клітці, рідше зустрічаються нудота, гикавка, блювота, біль в животі; можливе підвищення артеріального тиску. Психічна складова включає в себе страх (майже завжди – страх смерті, а також страх інфаркту, інсульту, страх зупинки дихання, падіння, страх незручної ситуації та ін.) Можливі – дратівливість, агресія, образа. Часті, так звані, конверсійні розлади – відчуття «грудки» в горлі, брак повітря, «аерофагія» (заковтування повітря), неможливість говорити, оніміння кінцівок. Іноді спостерігається відчуття нереальності того, що відбувається. Часто при панічних атаках люди метушаться, кричать, кличуть на допомогу, стогнуть, вибігають на свіже повітря, деякі лежать, боячись поворухнутися. Зазвичай при цьому, вони приймають різноманітні медикаменти: седативні, спазмолітичні, антістенокардітіческіе, антигіпертензивні, знеболюючі і, як правило, екстрено звертаються за медичною допомогою.

У міру прогресування, в «класичних випадках», характерна наступна динаміка панічного розладу: Поодинокі напади – більш часті напади з появою нових симптомів – іпохондрія – фобічні уникнення – вторинна депресія. Я бачив пацієнтів, які звужували свій світ до розмірів власної квартири, перетворивши її на подобу раковини молюска.

Оптимальною тактикою лікування панічного розладу є поєднання психотерапії та біологічної терапії. До препаратів вибору при панічних атаках зазвичай відносять специфічні препарати, підбираються строго індивідуально, виходячи з усіх особливостей розвитку як самої нервової системи, так і всього організму. До такого підбору завжди необхідно підходити дуже обережно й уважно і лише після обстеження.

Нові підходи до психотерапії гострого тривожного розладу обумовлені насамперед тим, що різні стратегії застосовуються на платформі екзистенційно-гуманістичного світогляду, що складається з ряду базисних передумов, а саме:

Головною запорукою успішності психотерапії тривоги служить формування якісного психотерапевтичного альянсу, ознаками якого є взаємне прийняття психотерапевта і пацієнта; невимушена, творча атмосфера сеансу, і, що дуже важливо, стан міровоззренченского консонансу, в ході якого особиста модель світу, що є у будь-якої людини , не піддається руйнуванню і спотворення, а тільки доповнюється і розширюється. По суті, для кожного пацієнта «вариться» своя, особлива психотерапевтична амальгама. Як правило, психотерапія гострої тривоги поєднує в собі стратегії позитивної психотерапії, еріксонівського гіпнозу, казкотерапії, нейролінгвістичного програмування, парадоксальною терапії в тих пропорціях, які забезпечують найбільш швидкий та якісний вихід з цього болісного стану.

Зазвичай, психотерапія панічних розладів носить короткостроковий характер (5-10 сеансів) і характеризується високою ефективністю (до 95% пацієнтів позбавляються від гострої тривоги).

Щасливі очі людини, яка знову знайшов цей величезний і прекрасний світ, є найбільшою нагородою для будь-якого психотерапевта.

Панічна атака – вона «родом» з нас самих, ми її самі створюємо і розвиваємо, але на жаль не в силах самостійно з нею боротися. Необхідна стороння допомога фахівця, лікаря – це психіатр-психотерапевт.

Але варто знати! Що такого захворювання, як «Панічні атаки», не існує і це психічний стан, його прояв, що є симптомокомплексом, який лежить в контексті будь-якого основного психічного розладу, який необхідно спочатку точно продіагносціровать і точно встановити.

Вище описано найбільш »популярні», на сьогоднішній день, прояви панічних атак і, відповідно, найбільш частий застосовуваний метод і підхід до цієї проблеми. Тому для призначення адекватного (правильного) лікування цих проявів, необхідно спочатку зверDутися до лікаря психіатра-психотерапевта, який встановить точний діагноз (висніт причину початку розвитку і всі прояви) і призначить адекватне лікування, яке буде повністю відповідати стану людини, з урахуванням його індивідуальних особливостей організму.

Будь-яке лікування повинне бути призначене тільки лікарем психіатром-психотерапевтом і проводитися під його контролем, будь це медикаментозне лікування, психотерапевтичний або комплексне. Тільки в цьому випадку можливо досягти бажаного результату в лікуванні і перемогти недугу.

У подібних випадках звернення до інших фахівців може бути не тільки марним, а й часто небезпечним. Пам’ятайте, у цій ситуації може допомогти лише кваліфікований лікар психіатр-психотерапевт! http://www.psysocialis.ru/item35/

Важливо н забути і про те, про що я писала на початку статті – рідні хворого, не залишайтеся байдужими! Ви просто зобов’язані знайти лікаря для свого близького людини. Чи не діставайте радами – «не панікуй! справитися з собою! візьми себе в руки »- ви не понміаете механізмів протікання панічних атак. Ваша допомога близькій людині буде дієвою і продуктивною тільки в тому випадку, якщо ви знайдете грамотного лікаря.

Поділитися в соц. мережах

Написати коментар

Currently you have JavaScript disabled. In order to post comments, please make sure JavaScript and Cookies are enabled, and reload the page.

Свіжі записи

Tags:

• стани після панічних атак
• відгуки людей про панічні атаки
• панічні атаки народна медецина
• панічний розлад ввдгуки
• панічний розлад лікування
• Симптоми хвороби : панічний страх тривога неспокій
• статті по панічних атаках
• тривожний стан як поводитись рідним
• чи шкодить кава при панічних атаках