Велика Медична Енциклопедія Медицина, народна медицина, хвороби, лікування, симптоми, ліки

євстахіїт

Гострий євстахіїт розвивається при переході запального процесу з порожнини носа та носоглотки на слизову оболонку слухової труби і барабанної порожнини. Збудниками можуть бути різні мікроорганізми (стрептококи, стафілококи та ін), у дітей частіше зустрічаютьсяпневмококи. В основі захворювань слухової труби можуть лежати утруднене носове дихання, причиною якого служать поліпи, сильно збільшені носові раковини, аденоїдні розростання, ринофарингіт, судиноруховий процеси, захворювання придаткових пазух носа, пухлини. У нормі просвіт слухової труби не зяє, тому що стінки її прилягають один до одного в перетинкової-хрящової відділі, виконуючи при цьому вентиляційну і дренажну функції.

Слід розрізняти чисто механічне закриття слухової труби (носоглоткового її гирла) аденоїдами, трубними мигдалинами або пухлиною і закриття слухової труби внаслідок припухання слизової оболонки і злипання її стінок в результаті запального процесу. У першому випадку закриття є більш стійким, у другому – минущим. При цьому знаходиться в барабанної порожнини повітря (головним чином кисень) всмоктується капілярами, в результаті чого виникає зниження тиску в барабанній порожнині. Зовні це проявляється втягнення барабанної перетинки, що частково компенсує зміну тиску в барабанній порожнині. Внаслідок тривалого й інтенсивного розрідження повітря в середньому вусі виникає венозний застій в слизовій оболонці слухової труби і барабанної порожнини з випотом транссудату, тобто настає початкова стадія запалення.

євстахіїт є початковою стадією гострого катарального запалення євстахієвої труби (I стадія катарального отиту) і середнього вуха. Євстахіїт може бути гострим і хронічним.

Основними скаргами хворих є закладеність одного або обох вух, відчуття тяжкості в голові, шум у вухах, ауто-фония; нерідко хворі вказують на відчуття переливається рідини в глибині вуха при нахилах і поворотах голови. Больових відчуттів у вусі немає. Загальний стан хворого страждає мало. Температура тримається на нормальних цифрах. При гострому євстахіїті зниження слуху залежить від кількості транссудату в барабанної порожнини. Якщо змінити положення голови, при переміщенні транссудату в барабанної порожнини слух покращується. Хронічний євстахіїт

Хронічний євстахіїт часто супроводжується зміною барабанної перетинки і стійким звуженням євстахієвої труби. Симптоматика схожа з такою при гострому євстахіїті, але всі прояви носять більш стійкий характер. Діагноз евстахііта грунтується на клінічних даних і результатах отоскопії, що вказує на втягнення барабанної перетинки, різке виступання короткого відростка молоточка, що здається вкорочення рукоятки молоточка, що знаходиться в більш горизонтальній площині, зміна світлового конуса. Для визначення прохідності євстахієвої труби застосовують метод вушної манометрии.

В результаті баротравми, пов’язаної з повітряними польотами, вирішальними факторами є сила і швидкість зміни атмосферного тиску, а також ступінь прохідності слухової труби. Коли різниця між тиском в барабанної порожнини і зовнішньому вусі дуже значна, при погіршеної прохідності слухової труби розвивається аероотіт. Хворого турбують закладеність у вусі і болю різної інтенсивності, зниження слуху, дзвін у вухах, іноді запаморочення. При отоскопії в легких випадках спостерігається втягнення барабанної перетинки та ін’єкція судин рукоятки молоточка, в більш важких випадках відзначаються поширене почервоніння барабанної перетинки, підслизові крововиливи в перетинці, серозно-кров’янистої рідини в порожнині середнього вуха, а іноді і розрив барабанної перетинки. Зміна слуху відображає ступінь ураження звукопровідного апарату вуха.

Призначається щадний режим для попередження розвитку ускладнень. Лікування проводиться консервативно. В якості місцевої терапії застосовують дезинфікуючі засоби, що впливають на слизову оболонку середнього вуха. Антибактеріальні засоби вибираються з урахуванням особливостей захворювання та клінічної фармакології препаратів. Найбільш ефективними засобами при гострих і хронічних євстахіїтах є Цефуроксин аксетил, амоксицилін, доксициклін. Друга мета лікування медикаментами – усунення больового синдрому. З цією метою місцево у вигляді крапель можна призначити осмотол – карболовий гліцерин і 70%-ний спирт у співвідношенні 1:1. Застосовують осмотол частіше у вигляді компресів. Для перорального застосування рекомендують препарати типу колдрекса, що володіють жарознижуючим, знеболюючим і протизапальною дією і сприяють значному зменшенню набряклості слизової оболонки верхніх дихальних шляхів. За свідченнями призначаються антігіста-мінні препарати першого і другого покоління. Для стимуляції захисних сил організму використовується застосування полівітамінів групи А, Е, С, Р у зв’язку з їх антиоксидант-ним дією. При лікуванні евстахііта хороший ефект можна отримати при використанні імпульсного напівпровідникового лазера з довжиною хвилі 0,89 мкм. Рекомендується курс імпульсної лазеротерапії, що складається з 10 сеансів; разова експозиція – 4 хв, частота імпульсації – 1500 Гц, вихідна потужність – не менше 7 мрт. Лікування гострого евстахііта передбачає лікування носа, носоглотки, відновлення прохідності євстахієвої труби. Лікування полягає в забезпеченні домашнього режиму. З метою відновлення вентиляційної та дренажної функцій слухової труби призначають судинозвужувальні або в’язкі засоби у вигляді крапель, що містять гентаміцин і називин і зменшують набряк слизової оболонки, а також інші засоби.

За припинення гострого процесу, якщо слух залишається зниженим, показані продування і пневматичний масаж. Завдяки цим діям відновлюються вентиляційна і дренажна функції євстахієвої труби. Для продування вуха використовують спосіб Політцера або спосіб катетеризації. Продування вуха проводять за допомогою гумового балона, з’єднаного гумовою трубкою з оливою. Оливу щільно вводять в одну ніздрю хворого і пальцями лівої руки притискають одне крило носа до оливі, а інше – до носової перегородки. Щоб повітряний струмінь потрапила в барабанну порожнину, хворому пропонують зробити ковток води або голосно по складах вимовити слово “пароплав” або “кукушка”.

У момент глотка або проголошення складу, в якому стоїть наголос (м’яке піднебіння при цьому підводиться і щільно притискається до задньої стінки глотки), правою рукою стискають балон. Стискання балона не повинно бути сильним і швидким. Легке продування можна з успіхом застосовувати у маленьких дітей. Попадання повітря контролюється за допомогою отоскопа. При вдалому продуванні вуха у більшості хворих стан поліпшується через 1-3 сеансу.

В інших випадках слух може поліпшуватися на кілька годин або кілька днів. Тоді потрібні сеанси повторних продувань через 1-2 дні протягом 2-3 тижнів.

Із загальних лікувальних засобів призначають антибіотики, сульфаніламідні препарати строком на 4-6 днів.

Tags:

• антибіотик при євстахіїті
• Визначення прохідності Євстахієвої труби для слухової функції
• гострий євстахеїт
• запалення євстахієвої труби
• катаральне запаленнч євствої трубки
• лікування євстахеїту левоміцетиновим спиртом
• масаж евстахієвоі труби
• РИНОФАРИНГІТ ЛІКУВАННЯ НАРОДНИМИ МЕТОДАМИ
• хронічний євстахіїт