Венеричні захворювання – докладніше про хламідіозі

>> Венеричні захворювання
>> Урологічні захворювання
Особливості лікування хламідіозу

Ви можете придбати експрес-тест на хламідіоз в аптеці і зробити собі аналіз на наявність інфекції. Це швидко, досить недорого, але точність результатів такого тесту не перевищує 20%. Тому фахівці не рекомендують повністю покладатися на результати міні тесту. Тільки професійнілабораторні дослідження дозволяють бути впевненим у результатах аналізів.

Хламідійна інфекція має ряд особливостей, що значною мірою відрізняє дане захворювання від інших. Справа в тому, що на відміну від інших мікроорганізмів, клітини хламідії мають абсолютно особливим життєвим циклом, який починається з поразки чутливих клітин організму за допомогою специфічного для хламідіозу процесу фагоцитозу. Далі про особливості хламідіозу >>

Ласкаво просимо на сайт лікувально-діагностичного центру “Академічний”. Увага, прийом пацієнтів здійснюється досвідченими фахівцями, що мають ступінь доктора медичних наук. Наш центр працює з 10.00 до 20.00 без вихідних та перерв на обід. Увага, всім хто звернувся з цього сайту, надається 10% знижка, досить назвати число 1205 прийшовши в центр або при запису на прийом. Завжди раді допомогти Вам. До зустрічі …

Про хламідіозі

Захворювання викликають хламідії, паразитуючі на слизових оболонках різних органів. Цією зовсім не невинною інфекцією хворіють в 2-3 рази частіше, ніж гонореєю. У чоловіків може стати причиною запалення сечівника, передміхурової залози, придатка яєчка, прямої кишки при гомосексуальних зв’язках і навіть ураження суглобів. У жінок викликає запалення сечовипускального каналу, маткових труб і шийки матки, зміна будови його слизової оболонки, може стати причиною позаматкової вагітності. У дітей із-за цієї хвороби виникають поразки слизистих оболонок очей, легенів, вуха, вона може привести до загибелі новонароджених. Хламідії є причиною венеричної лімфогранулеми у дорослих, заражаються нею зазвичай в тропічних країнах.

Перші ознаки захворювання з’являються зазвичай через 1-2 тижні після контакту з хворим. Чоловіки зазвичай скаржаться на слизово-гнійні, напівпрозорі або водянисті виділення з уретри, свербіння або біль при сечовипусканні. Губки сечовипускального каналу бувають злегка почервонілими, набряклими, нерідко злиплими. У деяких випадках ознаки захворювання відсутні, хоча людина інфікований і при статевому контакті здатний заразити свого партнера. З плином часу свербіж в сечівнику зменшується або проходить зовсім, виділення стають незначними і звичайно спостерігаються тільки вранці до “першої” сечі. Однак це не означає, що хвороба пройшла, з гострої вона перейшла в хронічну з поширенням інфекції вздовж сечовивідного каналу. Досить часто виникають ураження передміхурової залози. З’являються неприємні відчуття в промежині, прямій кишці, що тягнуть болі в попереку. Виділення з сечовипускального каналу незначні, слизисті або водянисті, зазвичай вранці. Іншим поширеним ускладненням хламідіозу у чоловіків є запалення придатка яєчка. Воно часто починається раптово. Підвищується температура, мошонка стає набряклою, шкіра її гарячіше, червоною і напруженою, придаток яєчка збільшується. Іноді болі розповсюджуються на паховий канал. У хворих може порушитися утворення сперматозоїдів, розвинутися безпліддя. Серйозним ускладненням є синдром Рейтера. При цьому захворюванні, крім сечівника, уражаються слизова оболонка очей і суглоби (зазвичай колінні і гомілковостопні). Іноді хвороба триває кілька місяців. У жінок найчастіше хламідії паразитують на слизовій оболонці уретри і шийки матки. З’являються виділення, свербіж, печіння, часті позиви до сечовипускання, слизисто-гнійні виділення, біль, тяжкість в тазу. Часто інфекція переходить на слизову оболонку матки, маткових труб, яєчників. Супроводжується болями внизу живота, загальним нездужанням, підвищенням температури, порушенням менструального циклу, збільшенням придатків матки, слизисто-гнійними виділеннями. Іноді температура підвищується до 40ЬС. Однак більш ніж у половини хворих ніяких ознак захворювання немає, і тому вони не звертаються за медичною допомогою. Тим часом наслідки цього запального процесу достатньо серйозні – від безпліддя і позаматкової вагітності до передчасних пологів і загибелі в пологах матері і дитини. Родили жінки з хламідіозом не повинні користуватися внутрішньоматковими контрацептивними засобами (спіралями), оскільки застосування їх сприяє ускладненню запальним процесом придатків. Краще уникати введення спіралі перенесли запалення маткових труб. Причиною загострень хламідіозу у жінок можуть бути сексуальні партнери, які, не знаючи, що хворі, без кінця “обдаровують” їх цією інфекцією.

Незважаючи на величезний арсенал лікарських засобів, вибір препаратів для лікування не завжди простий у зв’язку з тим, що хламідійна інфекція в більшості випадків зустрічається в сочітаніі з іншими патогенними мікроорганізмами. Враховуючи той факт, що хламідіоз супроводжується полімікробні флорою, необхідно в кожному окремому випадку виробляти підбір антибактеріальних препаратів згідно виявленої флорі. Найбільш часто використовують рифампіцин з цефалоспоринами, або доксициклін з цефалоспоринами, або азитроміцин з ціфраном.

За останніми даними, найвищий відсоток лікування (близько 100%) спостерігався при лікуванні доксицикліном у поєднанні з цефалоспоринами. При комбінованому лікуванні рифампіцином і цефалоспоринами вилікувалося 91%, а поєднання доксицикліну і фторхіноліна дало лікування в 87% випадків. Незважаючи на проведені профілактичні заходи доксициклін в будь-яких поєднаннях в 21% випадків викликав ускладнення у вигляді кандидозу. Доксициклін застосовується перорально по 100 мг 2 рази на день протягом 7 днів (звичайна стандартна схема лікування).

При неускладненій хламідійній інфекції курс лікування починається з призначення антибіотиків з патогенетичними засобами місцевої терапії. З антибіотиків слід використовувати доксициклін, азитроміцин, еритроміцин. Хворим з дисбалансом показані імуномодулятори (таквітін, тималін, де-Каріс, лізоцим, метилурацил). Можна використовувати сапарал, екстракт елеутерококу, настойку аралії, пантокрин та ін

На підставі клінічних досліджень та вивчення ефективності різних препаратів найбільш обнадійливі результати, за нашими даними і багатьох авторів, дали дослідження з азитроміцину і офлоксацину.

При свіжих, торпидно поточних і хронічних хламідійних інфекціях нижніх відділів сечостатевого тракту, а також при ЗЗОМТ до початку антибіотикотерапії слід застосовувати піротерапія (продігіозан, пірогенал, лактотерапія), хоча цей метод лікування і не є новим, але патогенетично виправданий (Глазкова Л . К., Герасимова Н.М., 1996). Вони вважають, що слід використовувати імуноглобуліни, які можуть вплинути на елементарні тільця хламідій, так як до антибіотиків вони не чутливі, але чутливі до антитіл, цитокінів, інтерферону, інтерлейкіну. З метою зменшення кількості рецидивів Л.К. Глазкова і Н.М. Герасимова (1996) пропонують використовувати аутотрансфузії опроміненої ультрафіолетом крові (АУФОК), яку вони проводять перед антибіотикотерапією. За їх даними, АУФОК знижує кількість рецидивів до 9,6%, в той час як без неї, використовуючи тільки одні антибіотики, рецидиви хламідійної УГІ коливаються від 18,4% до 42,8% випадків. Автори вважають, що за допомогою АУФОК можна замінити імуномодулюючу або імунозамісних терапію і що без АУФОК лікування антибіотиками буде мало ефективним. Детальніше про лікування >>

Tags:

  • венеричнi хвороби фото
  • венеричнi бородавки фото
  • венеричні захворювання хламідіоз
  • венеричне захворювання хламідіоз
  • експрес тест на венеричнi захворювання
  • тест на венеричні захворювання

_0.31MB/0.00425 sec