Цистит – cімптоми. Цистит лікування,

У Вас схожі симптоми?

Цистит

Цистит – запалення слизової оболонки сечового міхура. Це одне з найпоширеніших запальних захворювань сечостатевих органів. Близько 20-25 відсотків жінок переносять цистит в тій чи іншій формі, а 10 відсотків страждають хронічним циститом, і цифри ці з кожним роком неухильно зростають. Чоловіки страждають цим захворюванням набагато рідше – циститзустрічається тільки у 0,5% чоловіків.

Розрізняють первинний і вторинний цистит, гострий і хронічний, інфекційний (специфічний або неспецифічний) і неінфекційний (хімічний, термічний, токсичний, алергічний, лікарський, променевий, аліментарний та ін.) Вторинний цистит розвивається на тлі захворювань сечового міхура (камені, пухлина) або прилеглих органів (аденома і рак передміхурової залози, стриктура уретри, хронічні запальні захворювання статевих органів). Цистит з переважною локалізацією запального процесу в області сечоміхурового трикутника позначають терміном «тригоніт».

Гострий первинний цистит – це в основному чисто жіноче захворювання. Його виникнення пов’язане з переохолодженням, перенесеною інфекцією, інструментальним дослідженням, зневагою правилами особистої гігієни. Одним з факторів, що привертають розвитку циститу є цукровий діабет. Розвиток циститу також можливо внаслідок алергічної реакції організму.

Сприяючими факторами для розвитку циститу є травма його слизуватої оболонки, частої крові у венах таза, гормональні порушення, авітамінози, переохолодження та ін Велике значення має порушення уродинаміки, в тому числі утруднене або неповне випорожнення сечового міхура, що приводить до порушення тонусу детрузора , застою або розкладанню сечі. При інфекційному циститі можливі висхідний, спадний, лімфогенний і гематогенний шляхи інфікування.

До основних морфологічними ознаками хронічного циститу відносять: метаплазію епітелію з формуванням слизових кіст або зроговіння його з утворенням білуватих бляшок; зрідка – поліпозні розростання, дрібні лейкоцитарні інфільтрати в підепітеліальному шарі, нагадують фолікули. Глибоке ураження стінки сечового міхура призводить до склерозу сполучної тканини між м’язовими волокнами, наслідком чого є зморщування сечового міхура. Для інтерстиціального циститу характерні виразка слизової оболонки (епітелій в області виразок відсутній), гіаліноз і наявність безлічі огрядних кліток в стінці сечового міхура. При алергічному циститі в підепітеліальному і в м’язовому шарах виявляють еозинофільні інфільтрати, тісно пов’язані з судинами.

У дітей відзначаються деякі особливості виникнення і перебігу циститу. Так, у хлопчиків рідко виникає гострий цистит при відсутності будь-яких анатомічних змін сечових шляхів, що привертають до їх інфікування (стеноз зовнішнього отвору або клапан сечівника, уроджений склероз шийки сечового міхура). У дівчаток цистит частіше пов’язаний з порушенням особистої гігієни. Захворювання у дітей супроводжуються мимовільним сечовипусканням, у тому числі в постіль у нічний час, іноді – мимовільне виділення калу.

Якщо ви підозрюєте у себе цистит – не намагайтеся лікувати його самі, і вже тим більше не запускайте хворобу. Неправильно пролікований або недолікований цистит може перейти в хронічний процес, який потім доведеться лікувати все життя. Вам слід найближчим часом звернутися до уролога чи гінеколога.

Якщо при обстеженні виявлено, що причиною хвороби є хронічна інфекція, то лікування одного циститу дасть нетривалий результат. В такому випадку обов’язково слід провести лікування інфекції статевих шляхів. Оскільки однією з причин циститу є зниження імунітету, то для загальної поправки сил ви може пройти курси вітамінотерапії та фізіотерапії.

Найбільш проблематично лікування інтерстиціального циститу – воно може тривати протягом усього життя і включає в себе медикаментозну терапію, лазеролеченіе, магнітотерапію і інші методи.

При гострому циститі рекомендують спокій, щадну дієту, рясне пиття (до 2-2,5 л рідини на добу); слід уникати переохолодження тіла, стежити за регулярною функцією кишечнику, виключити статеві зносини. При виражених болях призначають ректальні або вагінальні свічки з анальгетиками. Промивання сечового міхура при гострому циститі протипоказано. Антибактеріальну терапію проводять з урахуванням антибіотикограми, до отримання якої призначають антибіотики широкого спектру дії, нітрофурани, антигістамінні препарати. У лікуванні первинного хронічного циститу важливе місце займають виявлення і санація вогнищ інфекції, у жінок – лікування гінекологічних захворювань або піхвової інфекції. Для усунення інфекції нижніх сечових шляхів у хлопчиків проводять лікування захворювання, з яким пов’язане її виникнення. У чоловіків при виявленні основного захворювання показано відповідне лікування – усунення причини порушення відтоку сечі. Протизапальна терапія хронічного циститу доцільна протягом 3-4 тижнів. (По антибіотикограмі), потім на тривалий час (3-6 міс.) Призначають нітрофурани або бактрим. Необхідно проводити щомісяця бактеріологічне дослідження сечі, особливо в перші 6 міс. після припинення прийому ліків. Виявлення інфекції є показанням для повторного курсу протизапальної терапії. У дітей посіви сечі при стерильній сечі варто проводити кожні 6-12 міс. до настання пубертатного періоду.

Лікування хронічного циститу, особливо інтерстиціального, у жінок представляє значні труднощі. Доцільно застосування антигістамінних та гормональних препаратів (гідрокортизон, преднізолон), можливі гепаринотерапия (инстилляция і інфузійна терапія). Місцево як обволікаючі засоби застосовують вазелінове масло, лінімент дибунола, риб’ячий жир, а також препарати срібла, гідрокортизон, масло обліпихи, метилурацил.

При інтерстиціальних циститах призначають фізіотерапевтичні процедури – ультразвукову терапію, діатермія, електрофорез з розчином новокаїну, ганглерона і ферментів, електростимуляцію сечового міхура. Застосовують предпузирного, пресакральную і внутрішньопухирно новокаїнові блокади, розтягання зморщеного сечового міхура під наркозом. При рубцевому сморщивании сечового міхура показана хірургічна операція (уретероуретероанастомоз, одностороння нефростомія, уретеросигмоанастомоз, ілеоцістопластіка).

Ваші коментарі:

Ольга, на початковій стадії циститу я відразу ж почала пити краплі Урохолум, все як рукою зняло. І нирки перестали хворіти. Але, думаю, що при хронічному та інших складних формах циститу одним Урохолумом не обійтися.

Працюю на ринку, а там промерзнути не складно. І підозрюю, що якщо у мене не цистит, то щось схоже: дуже часті сечовипускання, колір сечі теж якийсь дивний буває. Я бачила рекламку УРОХОЛ, він лікує захворювання сечовивідних шляхів. Може, хтось вже випробував його? Поділіться досвідом. Буду дуже вдячна.