Риніт Я доктор

Домашній довідник по традиційної та нетрадиційної медицини

Archive for category Риніт

Є старовинний народний рецепт застосування гасу при нежиті: натерти підошви стоп гасом, загорнувши їх в змочену керосином ганчір’я, надіти теплі шкарпетки і тепло укутати ноги. Замість гасу можна використовувати суху гірчицю, яку рекомендували насипати в шкарпетки. В осіб з підвищеноюпітливістю ніг, для страждаючих вегетоневрозом такий метод терапії неприйнятний: можна отримати сильний опік.

Комплексний гомеопатичний препарат Цинабсин містить у своєму складі засоби, що впливають на різні патогенетичні ланки ринітів і синуситів. Для профілактики та лікування алергічних ринітів можна використовувати такі гомеопатичні препарати, як Рінітал і Ріносеннай. Є позитивні результати при лікуванні хворих з цілорічними риніти і вазомоторними процесами з поліпообразованіе препаратами Euphorbium compositum (Nasen trophen-S, Mucosa compositum). Для посилення захисних сил організму, зміни імунної реактивності використовують гомеопатичні конституціональні препарати: нат-рія муреатікум, калькаррея карбоніка, фосфоріка, сіліцея, бариту карбоніка, туя та ін і комплексні гомеопатичні препарати – грип-Хелло, тонзилотрен, інфлюцід та ін При гострих , особливо грипозних ринітах використовують рослинний гомеопатичний препарат – аконіт 3. Його приймають по 5 горошин (розсмоктуючи їх як льодяники) кожну годину до полегшення стану і появи потовиділення. Використовують і інші комплексні гомеопатичні препарати, що мають у своєму складі аконіт. Read the rest of this entry »

Ментолове масло 2 – і 4%-ве по 3-5 крапель закопують в кожну ніздрю. Роблять вдихи-видихи і одночасно змащують маслом лоб, скроні, за вухами, обличчя, ніс. Можна ментолове масло змішати навпіл з камфорним. Не рекомендується застосовувати дітям та особам з певною алергічної налаштованістю.

Ножні ванни широко застосовуються, особливо при вазомоторних ринітах. Для переривання нежитю можна використовувати ручні залмановскіх ванни: обидва передпліччя вище ліктя занурити у воду (37 ° С), поступово підвищувати температуру на 1 ° С кожні два хв; отже, від 38 до 43 ° С – за 10 хв. Ванни (43 ° С) приймати протягом 10 хв, після чого відпочивати не менше 45 хв. При нежиті можна вводити в ніздрі мазь з прополісу на вазеліні, смальці, базехітовом маслі, риб’ячому жирі, свинячому салі на 15-20 хв ватним тампоном на сірнику, змазаним маззю, або по 2-4 краплі рідкого препарату в кожну ніздрю 4 рази на день . Прополіс (60 г) і віск (40 г) можна використовувати для інгаляції в домашніх умовах. Для цього необхідно помістити їх в алюмінієву чашку ємністю 300 мл і поставити її в інший посуд більшого розміру з киплячою водою. Прополіс і віск у цих умовах будуть розчинятися, фітонциди прополісу разом з парами води будуть возгоняться. Read the rest of this entry »

Як жарознижуючих та протизапальних засобів рекомендують застосовувати такі збори:

Настій сухих плодів (1 ст. л. плодів заварити склянкою окропу, настояти протягом 20 хв) пити по склянці на гарячому вигляді 2 рази на день.

Настій із плодів малини і квіток липи, взятих у рівних вагових частинах (1 ст. л. суміші заварити склянкою окропу, настояти протягом 20 хв, процідити), приймати по склянці на ніч в гарячому вигляді як потогінний засіб. < / p>

Настій із плодів малини, квіток липи, листя мати-й-мачухи, плодів анісу, кори верби, узятих в рівних вагових частинах (1 ст. л. суміші заварити склянкою окропу, настояти протягом 20-30 хв, процідити) , пити по 1/2-1 склянці 2-3 рази на день.

Настій із плодів малини (2 частини), листя мати-й-мачухи (2 частини), трави материнки (1 частина) (1 ст. л. суміші заварити склянкою окропу, настояти протягом 20 хв, процідити) пити гарячим по 1/2 склянки 3-4 рази на день як потогінний;

Настій із плодів малини (1 частина), листя малини (2 частини), трави материнки (2 частини), листя мати-й-мачухи (2 частини) (1 ст. л. суміші заварити 2 склянками окропу, кип’ятити протягом 5 – 10 хв на слабкому вогні, процідити). Пити по 1/2 склянки гарячого відвару 3-4 рази в день перед їжею.

Настій з листя і гілочок брусниці (1 ст. л. сировини залити склянкою окропу, настояти протягом 30 хв, процідити) приймати по 2 ст. л. 4-5 разів на день.

Відвар з плодів, листя та гілок брусниці та суниці (1 ст. л. суміші залити склянкою води, довести до кипіння) можна приймати разом з медом (додати за смаком), пити в теплому вигляді по 1/2-1 склянці 3-4 рази на день. Read the rest of this entry »

При вірусних інфекціях рекомендується введення інтраназально розчинів інтерферону, внутрішньом’язово специфічного гамма-глобуліну, введення вакцин (протигрипозної, противокоревой). При специфічних бактеріальних ураженнях рекомендується: при дифтерії – введення парентерально протидифтерійної сироватки (лікування повинно здійснюватися тільки в умовах стаціонару); при гонорейному риніті – обов’язкове введення антибактеріальних препаратів за спеціально розробленими схемами, а місцево (інтраназально) можна застосовувати 2%-ний розчин протарголу. У період загострення при катаральному хронічному риніті використовують ті ж медикаменти, що і при гострому риніті (судинозвужувальні краплі, краплі і мазі з лікарськими препаратами, що володіють протизапальною, антимікробною дією). Використовують в’яжучі препарати: 2-5%-ний розчин протарголу (коларголу) у вигляді крапель в ніс (по 5 крапель у кожну половину носа 3 рази на день), персикове масло (10 мл) з ментолом (0,1 г) у вигляді крапель в ніс. Лікування хронічних субатрофіческіх і атрофічних ринітів будується за певною схемою: місцево призначають препарати, що сприяють поліпшенню стану слизової оболонки носа і стимулюють функцію слизових залоз. Застосовують у вигляді крапель лужні розчини, пульверизацію, змащування з легким масажем, використовуючи йод-гліцерин, бікарбонат натрію, 1-2%-ную жовту ртутну і 5%-ную білу ртутну мазі з додаванням на 10 г мазі 1 г бальзаму Шостаковского, фурацилиновую мазь з розрахунку 1:5000, 2%-ний розчин йодистого калію. Закопування в ніс розчину адреналіну в співвідношенні 1:1000 протягом декількох днів може поліпшити кровообіг слизової оболонки. Проводять курси загальнозміцнюючу терапії (аутогемотерапію, протеінотерапію, вакцинотерапію, ін’єкції екстракту алое, кокарбоксилази, склоподібного тіла, ФіБС), вітамінотерапії, прозерінотерапіі за загальноприйнятими схемами. Read the rest of this entry »

В останні роки відзначається все частіше поєднується використання методів традиційної і нетрадиційної терапії ринітів – вони ніби доповнюють один одного. Якщо риніт з’являється на тлі інфекційного захворювання, що супроводжується високою температурою, то обов’язково слід дотримуватися суворого постільного режиму. При гіпертермічних станах (температура 39 ° С) прикладання «тепла до ніг» і гарячі ножні ванни застосовувати не слід у зв’язку з можливим розвитком ускладнень. При субфебрильних температурах вони надають дієвий ефект (полегшують дихання і тим самим сприяють зменшенню гіпоксії та поліпшення захисної функції слизової оболонки носа). З цією ж метою призначають судинозвужувальні засоби в ніс: 1-2%-ний розчин ефедрину по 3-4 краплі (попередньо підігріті), 0,05%-ний розчин галазолина по 1 краплі 2-3 рази на день. Після застосування судинозвужувальних засобів рекомендується введення 2%-ного протарголу ендоназального 2-3 рази на день, що володіє як в’яжучими, так і дезинфікуючими властивостями.

Використовують як анемізірующій крапель розчин адреналіну з борною кислотою в співвідношенні 1:5000, 20%-ний розчин альбуциду, атревін. Для більш тривалого ефекту краще проводити не закопування, а введення судинозвужувальних засобів на турундах. Однак тривале застосування судинозвужувальних крапель може привести до небажаних наслідків: набряку слизової оболонки носа, алергізації. Для відновлення дихання через ніс і поліпшення фізіологічних функцій його слизової оболонки необхідно систематично очищати ніс. Read the rest of this entry »

Симптоми. Хронічний катаральний риніт характеризується низкою загальних проявів: основною скаргою є порушення носового дихання з поперемінним закладанням то однієї, то іншої половини носа. Залежно від змісту тих чи інших елементів ексудату відокремлюване носа може бути серозним, слизовим або слизово-гнійним.

Симптоми. Хронічний гіпертрофічний риніт відрізняється тривалістю течії. Закладеність носа має більш постійний характер, ніж при катаральній формі риніту, і не проходить після закапування судинозвужувальних засобів. Крім утрудненого носового дихання, хворих турбують головні болі, поганий сон. Слизова оболонка носа звичайно блідо-рожева, червонувата або з синюшним відтінком. Рясні густі виділення заповнюють носові ходи і стікають в носоглотку, однак в окремих випадках виділень може і не бути. Read the rest of this entry »

Загальними симптомами для гострих ринітів є наступні: хворий сFочатку відчуває загальну слабкість, відчуває сухість у носоглотці, сверблячка в носі. Носове дихання утруднюється, з’являється чхання, сльозотеча, значно порушується нюх, змінюється тембр голосу, спостерігаються рясні рідкі виділення з носа. Надалі транссудация замінюється процесом ексудації, виділення стають кров’яними. Запалення слизової оболонки носа може поширюватися на придаткові пазухи, носослізний канал, євстахієву трубу, барабанну порожнину і відділи дихальних шляхів. Кожна з форм гострого риніту має свої клінічні особливості та відповідну їм ріноскопіческой картину.

Підрозділяють риніти по 6 позиціях: етіології, клінічного перебігу, морфологічному характеру патологічного процесу, періодів захворювання, функціональним станом та віковим особливостям. Найбільш повною є класифікація ринітів по Т.І. Гаращенко (1998).

За характером перебігу риніти поділяються на гострі та хронічні. При гострому риніті виділяються групи інфекційного та неінфекційного риніту.

бактеріальний риніт – специфічний і неспецифічний (гонорейний, менінгококовий, лістеріозна, дифтерійний, скарлатинозний, ієрсиніозного і т. д.);

Риніт (нежить) – неспецифічне запальне захворювання слизової оболонки носа. Часто в побуті захворювання визначається як «простуда». В даний час термін «застуда» знайшов патофизиологическое пояснення і розглядається як ендокринно-вегетативний криз внаслідок різкого охолодження. Питання про етіологічному факторі багато в чому залишається спірним: слизова оболонка є біотопом, де персистує велика кількість мікрофлори; вплив респіраторних вірусів може бути як екзогенного, так і ендогенного походження: доведено персистирование в епітеліальних клітинах слизової оболонки носа риновірусу, аденовірусу (Ареф’єва Н.А. , 1996, Помухіна А.Н., 1997). Read the rest of this entry »

Archives

Tags:

  • цинабсин і кров у насмарку