Пародонтоз

Пародонтоз – захворювання, що характеризується дегенерацією структур пародонта (ділянки епітеліальної десневой тканини, прилеглого до зуба і переходить безпосередньо в ясна) під дією тих чи інших факторів. Разом з тим, запускається процес реактивного зростання тканини ясен в область емалево-дентинної кордону.

Етіологія і патогенез пародонтозу

Вважається, що пародонтоз є наслідком недостатньої функціонального навантаження на зуби. Це призводить до застою агресивного секрету пародонта, що виконує захисну функцію, в області переходу зуба в ясна. Цей секрет з часом піддається кристалізації – индуцируется розвиток зубного каменю, який, в свою чергу, призводить до дегенерації тканини пародонту. Спроби зняти зубний камінь в умовах стоматологічного кабінету призводять до ще більшої травматизації пародонта і збільшенню перебігу пародонтозу.

Слід зауважити, що пародонтоз – захворювання, що розвивається повільно, але безперервно. Клінічні прояви виникають поволі і розвиваються поступово. Найчастіше клінічна картина може бути настільки мізерною, що хворі не звертають уваги на наявність захворювання і не звертаються до стоматолога аж до повного руйнування міжальвеолярних перегородок зубів.

Клініка (симптоми) пародонтозу

Перші скарги з’являються вже на тлі розпочатої деструкції пародонту. Це можуть бути скарги на відчуття свербіння в яснах (розвивається атроф3чний гінгівіт), на чутливість зубів до термічних, механічних і хімічних подразників. Поява невеликої рухливості зубів в місці ураженого пародонту свідчить про розвиток дегенеративного процесу в міжальвеолярних перегородках і в зв’язках зуба. У міру деструкції пародонту стають помітними шийка і навіть коріння зуба, які в нормі повністю покриті ім. Поєднання пародонтозу з каріозним процесом часто призводять до розвитку хронічних форм пульпіту. У найбільш важких випадках з’являються зяючі проміжки між зубами. Останні можуть випадати, що формує ще більші площі для деструкції пародонту. Через випали зубів порушуються фонація, мова, виникають труднощі при прийомі їжі.

Діагностика та лікування пародонтозу

Діагностика пародонтозу будується на даних анамнезу, об’єктивного та інструментальних досліджень. Збір скарг дозволяє виявити ряд певних до пародонтозу факторів, огляд порожнини рота виявляє видимі ділянки деструкції пародонту, зміни зубів. Рентгенографічне дослідження дозволяє визначити наявність збіднення кісткової тканини в уражених зубах, дефекти міжальвеолярних перегородок.

Лікування пародонтозу зводиться до усунення всіх можливих факторів, що сприяють його розвитку: лікування зубів, уражених каріозним процесом, зняття зубного каменю, протезування глибоко пошкоджених зубів і вже випали. Хороший ефект дає фізіотерапевтичне лікування.

Профілактика пародонтозу

Ефективна профілактика пародонтозу виключає його розвиток і прогресування. Важливим є регулярне та ретельне дотримання гігієни порожнини рота, раз на півроку – відвідування стоматолога з метою профілактичного огляду і своєчасного усунення певних до пародонтозу факторів.

Точка зору адміністраторів сайту може не збігатися з точкою зору авторів. Всі представлені на сайті матеріали Ви можете використовувати тільки на свій страх і ризик. Вся інформація надається Вам безкоштовно і ніякої відповідальності за її використання та наслідки не несе. Нагадуємо, що рекомендацією до дії є консультація фахівця, а представлені на сайті матеріали носять суто інформаційний характер.

Tags:

• етіологія і патогегез захворювання пародонтоз
• клініка діагностика пародонтоза
• пародонтоз клініка діагностика лікування
• пародонтоз симптоми лікування
• прояви пародантозу