Народна казка в системі виховання дошкільнят

Народна казка в системі виховання дошкільнят

Матеріалом для народних казок завжди служила життя народу, його боротьба за щастя, його вірування і звичаї. Втілення в казках позитивних рис народу робило їх ефективним засобом передачі цих рис з покоління в покоління.

Багато народні, казки вселяють впевненість у торжестві правди, перемоги добра над злом. Як правило, стражданняпозитивного героя і його друзів є минущими, тимчасовими, за ними зазвичай приходить радість, причому ця радість – результат боротьби, результат спільних зусиль.

Образність – важлива особливість казок, яка полегшує їх сприйняття дітьми, не здатними ще до абстрактного мислення.

Основний мотив діяльності дошкільника – пізнання навколишнього світу, знаходження в ньому свого місця, визначення своєї ролі. Процес пристосування до нового середовища відбувається протягом усього періоду дитинства, так як у міру розвитку дитина розширює межі свого досвіду, збагачує своє сприйняття світу.

Здатність змінювати свою поведінку в залежності від нових соціальних умов – результат успішної соціальної адаптації, в процесі якої дитині необхідно засвоїти правила, норми та культурні традиції свого народу, а також своїх соціальних груп (сім’я, група дитячого садка та ін.) Процес соціальної адаптації відбувається постійно, щодня, але можливі періоди порушення рівномірності протікання даного процесу. Це відбувається в моменти зміни умов життєдіяльності дітей: надходження в дитячий сад, розлука з батьками, переїзд на нове місце проживання і т.д.

Ознаками порушення процесу соціальної адаптації у дітей найчастіше є складності поведінки, шкідливі звички, невротичні та психосоматичні розлади, підвищена тривожність.

Соціальна дезадаптація здатна спровокувати виникнення стійких шкідливих звичок і негативних рис характеру, тривожності і частої захворюваності.

Використання дітьми захисних механізмів від несприятливих впливів навколишнього середовища може сприяти фіксації на них. Вони типові, природні для дитинства, але не є адекватними в наступні вікові періоди.

Завдання дорослого – не захищати дитину від несприятливих умов середовища, а навчити правильно використовувати методи соціальної адаптації в умовах нестабільного оточення; вибирати способи психологічного захисту в залежності від обставин життя; змінювати поведінку з урахуванням вимог тієї соціальної групи, в якій він знаходиться. Разом з тим пам’ятайте: головне, щоб в суспільстві з певними правилами, традиціями, законами і культурою могла вільно розвиватися і яскрава індивідуальність, зі своїми особливими поглядами на життя, мир, самого себе.

Було відмічено; прямі способи впливу на дитину не завжди є ефективними. Так, наприклад, заборона на негативну поведінку часто викликає бажання його порушити, а покарання – образу і страх повторного покарання. Моделювання ситуацій правильної поведінки на заняттях майже ніколи не переноситься дитиною в реальне життя, але при цьому охоче і правильно відтворюється на наступних заняттях. Це свідчить про те, що з дошкільнятами необхідні інші методи роботи. Народна казка дозволяє здійснювати процес їх виховання більш цілісно, ??тобто сприяє розширенню меж морального, духовного, патріотичного, екологічного, естетичного і розумового розвитку.

Нами була розроблена методика діагностики соціальної адаптації дошкільнят. Її оцінка проводиться за трьома параметрами: розвиненість ігрових здібностей, успішність ігрових і реальних відносин з однолітками, благополучність сімейних відносин. Кожен з цих параметрів має свої складові.

Ігрові здібності: ігрова активність, довільність ігрового поведінки, адекватність вибору соціальної ролі в грі, вміння відігравати соціальні ситуації, зовнішня активність (співпраця чи агресивність).

Реальні і ігрові відносини з однолітками: рішення конфліктів – відхід від проблем, соціальну поведінку (норми, правила, вимоги), мовна активність, наявність друзів у групі, комунікативність (легкість-трудність).

Сімейні відносини: відіграш сімейних, ситуацій, сімейне благополуччя (відомості від батьків).

Для здійснення педагогічної корекції соціальної дезадаптації необхідні, на наш погляд, робота по зняттю напруги, встановленню взаєморозуміння, довіри, аналіз конфліктних ситуацій, керівництво рольовим взаємодією дітей у грі, позитивне стимулювання, використання образів народної казки як приклад для наслідування або вироблення усвідомленого відносини до негативного персонажу.

Ігрова терапія, ігрова корекція поведінки, відіграш неприємних або лякають дитини ситуацій в грі або інсценуванні не тільки знижують внутрішнє напруження дитини, але і сприяють успішної соціальної адаптації і в дошкільному закладі, і в сім’ї.

Казку можна використовувати у всіх формах роботи з фізичного виховання. Перелічимо деякі з них.

1. Рухово-творчі заняття, засновані на одному з видів усної народної творчості.

2. Сюжетні фізкультурні заняття з “вкрапленням”, “вплітанням” елементів казки (проводяться у формі “рухового” оповідання).

3. Театралізовані фізкультурні заняття з використанням імітаційних, мімічних і пантомімічна вправ, інсценівок та ігор-дра-мотузці.

4. Музично-ритмічні заняття, засновані на народних танцях і танцях, іграх і хороводах, з використанням народних пісень та мелодій.

5. Ігрові фізкультурні заняття. Використовуються народні ігри та ігри з казковими героями.

Зразкові конспекти сюжетних фізкультурних занять за казками “Троє поросят” і “Колобок” див у рубриці “Конспекти і заняття”.

Закладати основи моральності, виховувати моральні цінності слід з самого раннього віку, коли формуються характер, ставлення до світу, оточуючим людям.

В етиці існують дві основні моральні категорії – добро і зло. Дотримання моральних вимог асоціюється з добром. Порушення ж моральних норм і правил, відступ від них характеризуються як зло. Розуміння цього спонукає людину вести себе відповідно до моральними вимогами суспільства.

Такі моральні категорії, як добро і зло, добре і погано, можна і не можна, доцільно формувати своїм власним прикладом, а також за допомогою народних казок, у тому числі про тварин. Ці казки допоможуть педагогу показати:

Моральні цінності в чарівних казках представлені більш конкретно, ніж в казках про тварин. Позитивні герої, як правило, наділені мужністю, сміливістю, наполегливістю в досягненні мети, красою, привабливою прямотою, чесністю та іншими фізичними та моральними якостями, які мають в очах народу найвищу цінність. Для дівчаток це красна дівиця (розумниця, рукодільниця …), а для хлопчиків – добрий молодець (сміливий, сильний, чесний, добрий, працьовитий, люблячий Батьківщину). Ідеал для дитини є далекою перспективою, до якої він буде прагнути, звіряючи з ідеалом свої справи і вчинки. Ідеал, придбаний в дитинстві, багато в чому визначить його як особистість.

Казка не дає прямих повчань дітям (типу “Слухайся батьків”, “Поважай старших”, “Не йди з дому без дозволу”), але в її змісті завжди закладений урок, який вони поступово сприймають, багаторазово повертаючись до тексту казки.

Наприклад, казка “Ріпка” вчить молодших дошкільнят бути дружними, працьовитими; казка “Маша і ведмідь” застерігає: в ліс одним не можна ходити-можна потрапити в біду, а вже якщо так сталося – не впадай у відчай, старайся знайти вихід зі складної ситуації; казки “Теремок”, “Зимовье звірів” вчать дружити. Наказ слухатися батьків, старших звучить в казках “Гуси-лебеді”, “Сестриця Оленка та братик Іванко”, “Снігуронька”, “Терешечку”. Страх і боягузтво висміюються в казці “У страху очі великі”, хитрість – в казках “Лисиця і журавель”, “Лисиця і тетерев”, “Лисичка-сестричка і сірий вовк” і тд. Працьовитість в народних казках завжди винагороджується (“Хаврошечка”, “Мороз Іванович”, “Царівна-жаба”), мудрість вихваляється (“Мужик і ведмідь”, “Як мужик гусей ділив”, “Лисиця і цап”), турбота про близьку заохочується (“Бобове зернятко”).

У всіх казках є персонаж, який допомагає позитивного героя зі зберігати свої моральні цінності. Найчастіше це мудрий старець. “Старець завжди з’являється в той момент, коли герой знаходиться в безнадійному і відчайдушному положенні, з якого його врятувати може тільки глибоке міркування або вдала думка. Але так як через внутрішні і зовнішні причини герой не може впоратися з цим сам, знання приходять в формі персоніфікованої думки, наприклад у формі проникливого і здатного допомогти старця. Він допомагає герою пройти через важку ситуацію, в яку той потрапив зі своєї вини, або, по крайней мере, допомагає йому добути такі відомості, які стануть в нагоді герою в його мандрах. Старець допомагає спілкуватися з тваринами, особливо з птахами. Він попереджає про підстерігають небезпеки і постачає засобами, необхідними для того, щоб зустріти їх у всеозброєнні … Часто у казці старець задає питання типу “Хто? Чому? Звідки? Куди? “Для того, щоб викликати саморефлексію і мобілізувати моральні сили, а ще частіше він дає несподіване і неймовірне засіб для досягнення успіху, що є … однією з особливостей цілісної особистості” (кг. Юнг).

Старець не тільки допомагає позитивного персонажу зберегти свої моральні цінності, а й сам уособлює такі моральні якості, як добра воля і готовність допомогти. Він також відчуває моральні якості інших (“Мороз Іванович”).

Образ мудрого старця в деяких казках приймає особливі форми, наприклад тварин. “В казках ми знову і знову стикаємося з тваринами-помічниками. Вони діють як люди, розмовляють людською мовою і виявляють проникливість і знання, недоступні людині” (“Іван-царевич і сірий вовк”).

Існує така категорія казок, в сюжеті яких розкривається вся ланцюжок формування моральних якостей у маленької дитини: заборона – порушення – кара. Вони поступово з зовнішніх, формальних перетворюються у внутрішні якості (самоконтроль, самопокарання, саморегулювання). Це страшні казки, або “страшилки”. Вони включаються в фольклорний репертуар дітей 5 – 6 років (не раніше!). Дорослі іноді негативно ставляться до “страшилок”, але вони так само традиційні, як і чарівні казки чи казки про тварин (згадаємо селянські билічкі про утоплеників, мерців і будинкових, які так любили розповідати і діти, і дорослі в XIX столітті). У страшних казках сили зла безперешкодно проникають в будинок, коли немає батьків (вони померли, виїхали або заснули), тобто коли порушується цілісність домашнього світу. Цим вони дуже схожі на інші казки, в яких майже ніколи немає повної сім’ї; внучка живе з дідусем і бабусею, батько – з трьома синами, дівчинка – з батьком і мачухою. Тому з ними і трапляються всякі неприємності. Почуття захищеності дають тільки повна сім’я, тільки присутність матері.

В страшилках немає добрих помічників і пощади не буває, якщо діти не одумаються, тобто відповідальність за порушення заборони або за невиконання доручення лягає на саму дитину.

Зразкові конспекти занять “Літературний калейдоскоп” і “Казки” див у рубриці “Конспекти і заняття”.

З усього цього випливає: моральне виховання можливо через всі види народних казок, бо моральність спочатку закладена в їх сюжетах.

Tags:

  • «ЕКОЛОГІЧНА КАЗКА» ДЛЯ ДОШКІЛЬНЯТ
  • казка про моральне та фізичне виховання
  • Казки про фізичне виховання
  • народні традиції заняття для дошкільнят
  • покарання як виховання у казках
  • фізичне виховання в казках
  • Фізичне вихованням в казках