Лікування хламідіозу. Схема лікування хламідіозу у жінок

Лікування хламідіозу

Лікування хламідіозу має бути комплексним, що включає і місцевий вплив на вогнища ураження.

Лікування ранньої неускладненій хламідійній інфекції звичайно не становить труднощів. Лікування хронічних і рецидивуючих форм хламідіозу звичайно досить складне, тому що при тривалому перебігу хламідіозу з’являються форми хламідій, погано реагують на стандартніметоди лікування.

Нерідко у хворих урогенітальним хламідіозом виявляються різні порушення імунного статусу, які також можуть бути виявлені лабораторними аналізами. У подібних випадках на підставі даних імунологічного обстеження доцільно включення в комплекс лікування хламідіозу препаратів інтерферону, індукторів інтерферону, а також іммуноактіваторов.

Важливу роль в лікуванні хламідіозу грає також ферментотерапія, яка нормалізує в осередках запалення проникність мембран клітин, блокує механізми, що запускають алергічні реакції, забезпечує протинабряковий і аналгетичний ефекти, ранній початок запальних процесів, а також підсилює дію антибіотиків, на 20-40% підвищуючи їх концентрацію в сироватці крові. Крім того, ферментотерапія сприяє відновленню периферичного кровообігу.

Для підвищення якості лікування хламідіозу доцільно також приєднання місцевої терапії, а в відбудовний період для стимуляції відновних процесів – також застосування ферментів, вітамінів, адаптогенів, еубіотиків (лакто-і біфідобактерії).

Важко переоцінити роль фізіотерапевтичних процедур в комплексі лікування. Фізіотерапія – це один з методів лікування, в якому використовуються не хімічні чинники (ліки), а фізичні: струми, магнітні поля, лазер, ультразвук і ін

Оптимальний ефект при лікуванні хламідіозу, ускладненого запальними захворюваннями органів малого тазу, спайковимпроцесом тощо, досягається при поєднанні фізіотерапевтичного впливу з чуттєвими методиками (гінекологічний масаж).

Протягом усього лікування жламідіоза у жінок необхідно приймати лікарські препарати, що підтримують функціію печінки, проводити профілактику грибкової інфекції. При наявності патології шийки матки (ерозія) необхідно її усунення як одного з найбільш вірогідних вогнищ скупчення мікробів.

Встановлення излеченности урогенітального хламідіозу слід проводити з урахуванням методу діагностики. Культуральне дослідження, проведене раніше 10-14 днів після закінчення антибіотикотерапії, може дати помилково негативний результат. Прямий імунофлюоресцентний тест і метод полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР – ДНК), виконані раніше 3-4 тижнів, можуть дати хибно позитивні результати через можливе збереження нежиттєздатних мікроорганізмів або їх залишків.

Виявлення хламідій після зазначених строків контролю вимагає призначення повторного курсу противохламидийной терапії препаратами інших груп.

Критеріями излеченности урогенітального хламідіозу є триразові негативні результати лабораторного ісследованіяс інтервалом в 1 місяць, відсутність клінічних симптомів хламідіозу.

Своєчасно зроблена діагностика та лікування хламідіозу значно підвищує шанси на позитивний результат курсу терапії. Якщо є підозра на симптоми хламідіозу чи якоїсь інфекції, жінці слід звернутися до гінеколога, а її партнеру – до венеролога.

Урогенітальні інфекції

Tags:

  • імунологічні препарати у лікуванні хламідій